Для здійснення реформ потрібні розумні та ледачі

Розумні та ледачі є найціннішими кадрами!

Ці слова приписують Еріху фон Манштейну, але насправді ця фраза належить німецькому генералу Курту фон Хаммерштейн-Екворду (цитата за 1933 рік), який мав надзвичайно оригінальний і зовсім не прусський метод відбору офіцерів.

Він розрізняв чотири види офіцерів:

1. Розумні та працьовиті, цих - до Генштабу.

2. Дурні та ліниві, які складають 90% будь-якої армії, придатні лише для рутинних завдань.

3. Той, хто розумний і лінивий, претендує на вищі керівні посади, тому що він має ясність розуму та волю для ухвалення важких рішень.

4. Треба остерігатися того, хто дурний і працьовитий. На нього не можна покладати відповідальність і він завжди буде створювати неприємності. Тож, будь-кого, хто дурний і працьовитий, треба позбутися, бо він надто небезпечний.

https://quoteinvestigator.com/2014/02/28/clever-lazy/?fbclid=IwY2xjawN21NxleHRuA2FlbQIxMABicmlkETE1Wjd1Y0F3VEthV2RDdkNLAR7nDN_jTl_xpSuFWVzm_ubYq-7eLJsrR4JMW_qhN6CvZ5hh3JKyPSs3R6BUUg_aem_xkTM4k2YOzyUGhHdBjVdfg

Я обираю лінивого для важкої роботи. Тому що лінивий знайде легкий спосіб це зробити.

Білл Гейтс

Згодом американський генерал Дуглас Макартур використав ці слова для коментаря про свого підлеглого:

• «Ви можете використати геніальну, але ліниву людину як стратега, блискучу, але енергійну людину як начальника штабу, але хай вам допоможе Бог витримати тупу, але енергійною людину».

На мою думку, цей метод категоризації працює у будь-якій сфері. Це дуже проста, але елегантна концептуальна основа для побудови ефективної системи управління.

Гірше дурня, є тільки дурень з ініціативою.

Гірше за дурня з ініціативою є лише дурень із можливістю її втілення!

У нас чомусь ці люди (дурні та працьовиті) концентруються на усіх рівнях управлінської вертикалі. Мільйон разів казав: краще б вони взагалі нічого не робили!

Розумного і ледачого треба робити начальником штабу(директором школи), бо він не буде намагатися виконувати чужу роботу, тож завжди матиме час подумати. А от розумного і працьовитого зробіть його заступником(завучем).

Я в школі був у категорії «розумні та ледачі».

Моя класна керівниця вважала, що я винятково на зло їй не хочу бути відмінником. А ще мав невиліковну схильність ставити "дурні запитання".

Проходила мама з батьківських зборів і розповідала про те, що знову мене там "склоняли" за "ті, дві четвірки"(ну не хотів я бути відмінником!) і казали: от він і розумний(якби ж був дурним, то можна було б...?!), а навмисно ставить "дурні запитання".

Наприклад, на уроці англійської мови міг запитати: "От навіщо нам тупо зазубрювати "топік" про черговий з'їзд КПРС? Якщо пощастить мені у житті опинитись у Лондоні чи Бостоні, я що там, зустрівши на вулиці свого ровесника, "відтарабаню" йому цей "топік"?! Так він же подумає, що я crazy...".

Звісно, через кілька десятиліть виявлялось, що всі мої "дурні запитання" були не такими вже і дурними, як спочатку здавалось тим, кого вони так обурювали. Але це лише підсилювало їхню неприязнь до мене як до представника класово чужої категорії "сильно вумних" та неохочих тупо виконувати "шо скажуть".