Якість освіти у нас на рівні Люксембургу, а зарплата вчителя?

Гроші, звісно, в багатьох випадках є чарівником №1, але… Не все в освіті вирішують гроші.

І не лише в освіті. Якби усе вирішували гроші в медицині, Стів Джобс дожив би до 100 років, а не помер у 56-ть. Якби усе вирішували гроші у футболі, чемпіоном світу була б команда Саудівської Аравії чи Катару.

Якби усе вирішували гроші в освіті, результати PISA-2018 у Люксембурзі були найкращими у Європі.

У кінці 2019 року, коли оприлюднили підсумки дослідження, справжній PISA шок мали пережити й мешканці Люксембургу (чому невисокі результати попри колосальні витрати на одну дитину) і України (як змогли утриматись на рівні Люксембургу, якщо зарплати й витрати на освітнє середовище у нас, як "кіт наплакав").

Українські ж освітяни з найнижчою в Європі зарплатою забезпечують якість освіти на рівні Люксембургу, який платить найвищу у світі зарплату своїм вчителям (понад 10 тис. євро на місяць).

Україна посіла тоді 39 місце серед 79 країн, які брали участь у цьому дослідженні.

Підсумки PISA-2022 для України, які показали загальне зниження рівня успішності учнів порівняно з 2018 роком, ми не беремо для порівняльного аналізу, бо на них вплинула не лише пандемія, а перш за все війна.

Див таблицю "Якість освіти порівняно з витратами на освіту".

Лінія – це очікувана якість за даних витрат. Вище – кращий результат на кожну вкладену копійку. Нижче – низька ефективність вкладених грошей.

Так от, Україна витрачає на освіту дуже мало. А видає результат набагато вищий, ніж очікувалося б за такого рівня витрат.

То, може, наші вчителі таки є справжніми супергероями?

Як так могло вийти?

Скоріш за все станом на 2018 рік ще працювала інерційність, яку забезпечували вчителі старого гарту. Вони просто не вміють погано працювати, тому не про них приказка: як нам платять, так ми й працюємо.

Звісно, цей ресурс ентузязізму та гіпервідповідальності «старої гвардії» вчителів поступово вичерпується, а молодь до школи не йде.

Удвічі, ніж в Албанії, утричі, ніж в Болгарії, у чотири рази, ніж в Чехії, у п'ять раз, ніж в Бельгії, у шість раз, ніж в Нідерландах, у сім раз, ніж у Швейцарії, і у вісім раз менше, ніж в Люксембурзі посилаючись на паритет купівельної спроможності отримують за свою роботу вчителі шкіл в Україні: чому?

На графіку вказано розмір річної заробітної плати вчителя-початківця школи в різних країнах Європи. Мова йде про зарплату, розраховану на базі паритету купівельної спроможності, тобто з урахуванням вартості життя. Тобто, на графіку вже співставні цифри. Отже, де вчитель живе краще, отримуючи більше, і де живе гірше, отримуючи менше з урахуванням вартості життя?

Найкраще вчителі живуть в Люксембурзі, Швейцарії та Нідерландах. Найгірше - в Албанії, Словаччині та Сербії.

А що у нас, в Україні? Зарплата вчителя-початківця складає близько 2000 Євро на рік, це приблизно 6000 Євро за паритетом купівельної спроможності, що удвічі менше, ніж в Албанії.

Тобто, вчителі в Україні живуть удвічі гірше за своїх колег в Албанії! Чому, якщо вони працюють значно краще, адже за результатами тесту PISA українські школярі мають бал 441 з математики, 428 з читання та 450 з природничо-наукових дисциплін?

А що показали школярі з Албанії? 368 з математики та 358 з читання та 352 з природничо-наукові дисципліни. Показники українських дітей значно кращі, так чому ж тоді українські вчителі отримують вдвічі меншу зарплату за паритетом купівельної спроможності, ніж вчителі в Албанії?

Це парадокс, очевидна соціальна несправедливість, яку багато років ігнорувала держава.

Alex Kostyuk