Короткі цитати Ірини Фаріон

Цитати доповнюються.

Діліться своїми улюбленими висловами пані Ірини Фаріон, доповнюймо список разом.

Крихкість життя. Ми так мало перебуваємо на цій Землі! Якихось 70—80 років. Я не розумію, як можна це марнувати? Як можна не використати той час, щоб віддати все, що маєш?

Мову не знають або ті, хто політично упереджені, або розумово відсталі. В якій системі координат перебуваєте ви? [Звернення до Азарова]

Основна ознака нації, це мовна ознака. Мова це кордон межи державами. Ми збереглися, як окрема держава, тому що ми зберегли свою мову.

Кожна нація народжена і покликана бути унікальною і вона цю унікальність має захистити, а це місія націоналізму.

Мова — це зі сфери абсолютних цінностей, якими не компромісять і не пристосовуються. Це як любов: або все, або нічого.

Мова — це наш ідеологічний фронт перемоги.

Говорити українською — це означає панувати.

Я бажаю, щоб реально Україна вся заговорила українською мовою. Якщо би це сталося, то не було би війни. Бо якщо би це сталося, українці би продемонстрували внутрішню і ментальну відокремленість від москви.

Треба знати: у кого душа вишита, а хто сховав відсутність душі за вишиванкою.

Невеличке виправдання в нас є: ми постгеноцидна нація. Нас вимордували голодом, усю нашу інтелігенцію розстріляли, церкву також знищили, ми не відновилися ще.

Є тільки два шляхи для України — або бандеризація, або бандитизація. Третього шляху немає. [2011 рік]

Я вже мовчу про «регіоналів» — я не вважаю їх людьми ідеології, тому що я не вважаю їх людьми взагалі. [2011 рік]

Чому вони живуть в Україні і говорять мовою окупанта? Вони садомазохісти? Їм подобається використовувати мову ворога? [2018 рік]

Тіло без ідеї нічого не варте і є просто сміттям.

Стратегічне міністерство — не оборони, а освіти, тому що Міністерство освіти деколонізує мозок.

Російська мова є символом росії і основною мотивацією путіна розв’язати війну з Україною, щоб «захистити» рускоязичноє насєлєніє. рускій язик — пуповина світу варварів...

Влада, що не здатна захистити державної мови, — ніколи не захистить державних територій.

В основі націоналізму як ідеології лежать природні цінності, захист своєї землі.

Наше життя, — це всього лише коротка мандрівка задля високої ідеї.

Ми бідні не тому, що не маємо, а тому, що не знаємо.
Але не штука нарікати на тих хто не знають, а штука дати їм ці знання.

Найкращий спосіб щось переживати — це активно працювати. Бо коли працюєш — зосереджуєшся на тому, що робиш, і женеш всякі тимчасово плинні думки.

Ми зараз платимо і заплатимо ще власне через те, що ми не сягали коренів нашого існування.

Ніколи їхня «побєда» не буде нашою перемогою. [2013 рік]

Занадто вона різка! Так якщо ти хочеш шмат ковбаси собі врізати, ти хочеш собі тупий ніж вибрати чи гострий? Ну то правда теж гостра!

Тому історія повторюється — через незасвоєння уроків і через невідплатні акції українців. У нас ніколи не карають злочинців.

Структура, яка називає себе Московським патріархатом, нічого спільного не має з християнством. Це одна з найбільших загроз для вільного і самодостатнього розвитку України. І до того часу, поки ця інституція буде окуповувати Києво-Печерську лавру, до того часу українець буде поневолений.

Не подобається комусь слово очманілі, добре, я допоможу. Московський відповідник — «упороті». Ну це ж очманіння – жити 32 роки в Україні і не говорити українською мовою.

Аби бути сильними і вільними у нашій державі, треба ходити до спортзалу, тиру і бібліотеки.

Те, що жінок в парламенті менше, ніж чоловіків, — це проблема самих жінок і комплекси чоловіків. Але не в цьому суть. Справа не в кількості. Тут важливо, наскільки жінки-депутати яскраві та інтелектуальні особистості і як вони впливають на політику країни.

Тему сексизму пані Ірина вважала надуманою і навіть хворобливою.

Взагалі поняття не маю, що таке сексизм. Жінки, що мають проблеми у так званому чоловічому світі, зазвичай самі їх і створюють. Мені складно навіть уявити, аби якийсь чоловік неналежно себе поводив у моїй присутності. Це питання загальної культури, а не хворобливих, так званих гендерних, взаємин. Що собі дозволиш, те і матимеш.

У кожній літературі є сльози і радість. Скажіть, якщо ваша бабця пережила трагедію, ви маєте про цю трагедію не говорити? Ви маєте танцювати на її могилі брейк-данс чи що? Це поняття має бути відкинене. Це не плаксива історія чи література. Це література й історія героїв. Якщо ти не герой, то ти не здатен оцінити героїв ні в історії, ні в літературі.