В народі вірили, що на Стрітення Господнє зима з літом зустрічається. Цікаво, що 15 лютого існувало свято ще за язичницьких часів. Але тоді люди готувалися до приходу весни, співали особливі пісні-замовляння, щоб тепла погода швидше прийшла. А ще цього дня було прийнято ворожити. Наприклад, на ніч на вулицю виставляли тарілку з зерном. Якщо зранку бачили на ньому росу, значить врожай буде хорошим. А якщо зерно залишалося сухим – чекали поганого урожаю.
З приходом християнства на Стрітення Господнє почали ходити до церкви, святити свічки та воду. Освячену цього дня воду оберігали і пили лише під час хвороби, адже вірили, що вона наділена силою.