Стоїть Зима. Холодна і німа.
Немов черниця в рясі аж по п'яти.
Несе Різдво в подолі, мов царя.
І проситься на ніч заночувати...
Ходи, ходи. Чого така сумна?
На припічку присіли янголята,
зерно толочать. Мить, диви, яка!
Ладнає місяць в небі ґринджолята...
Стару звізду з комори дістає,
пускає в світ дарунком поміж душі.
І, ніби, хтось стинає все старе.
І так пахнять з узвару дикі груші...
Ходи, ходи. Поділимо на всіх
ту тиху радість світлої Марії.
І добрий Бог омиє білим гріх,
і каганець у серці зажевріє...
Колядки тупцяють під плотом у хусткàх,
летять сніги із неба в білих льолях.
Стоїть Зима зі святом на руках,
малює світлим по обдертих долях...
28.12.2023
Людмила Галінська
