Звернувся Бог до України,
Спитавши в кожної людини:
— Подумай зараз і скажи,
Що зробиш ти після війни?
І Бог у відповідь почув,
І кожен біль людський відчув:
— Я побудую гарний дім,
З родиною щоб жити в нім,
І посаджу в дворі калину —
Червоний символ України,
І я не дам їй похилитись…
— А я сумлінно буду вчитись!
Найкращим лікарем щоб стать,
Здоров’я людям рятувать!
— Я вчителькою бути хочу,
Дітей до знань я заохочу!
— Я агрономом гарним стану,
Засію всі поля хлібами,
Щоб пахла наша вся земля…
— А я планую немовля,
На світ я народжу дитинку,
Маленьку гарну українку,
Або синочка-козака —
У мене мрія ось така!
— А я сирітку всиновлю,
І мабуть, краще не одну,
Бо після катувань страшних
Не можу діток мать своїх…
Як рідних буду їх любити,
Добра і людяності вчити.
— Я буду малювать картини,
Пейзажі нашої країни,
— А я писатиму вірші,
Які так ллються із душі,
І прославляти Україну,
Нескорену, міцну, єдину!
— А ти що зробиш, сива мамо?
— Могилку доглядати стану…
Й молитись за людей усіх,
За всіх — і мертвих, і живих,
І до останніх своїх днів
Просить прозріння для катів…
І Україна вся сказала:
— Навік Героям нашим Слава!
Вклонюся низько їм і Богу
За Мир, за Нашу Перемогу!
Почув слова ці Бог і мовив:
— Я не залишу вас ніколи,
Я завжди поруч, ви це знайте,
Надію й віру не втрачайте!
Живіть, народжуйте, любіть!
І тільки лиш вперед ідіть!
••••••••••••••••
Війна… Ти долі нам зламала,
Когось навіки роз’єднала,
І навпаки — когось зріднила,
Комусь дала натхнення й сили,
І скільки б не було печалі —
Життя продовжується й далі!
Ми все здолаємо! Ми зможем!
Ми неодмінно переможем!
І всюди зацвіте калина,
ВСЕ БУДЕ ДОБРЕ, УКРАЇНА!
Лія Острова
#Юлія Кострова#, 30.04.2022
