Зустріч з учнями, які подорослішали

Сумую за шкільними буднями. Згадую як два роки тому назад після першого уроку нас навідали учні, разом з якими ми починали шкільне навчання 8 років тому назад. В них був незвичайний "піжамний день". Тому їх вигляд так вразив третьокласників. А ще малим хлопчикам і дівчаткам важко було повірити, що колись ці молоді люди сиділи за тими самими партами, що й вони. І що так само навчалися: мали свої перемоги і труднощі.
Згадалося, як наші гості, ще зовсім маленькі, вчилися читати, виводили свої перші букви, виконували по-дитячому наївні малюнки. Дивилася на них дорослих, красивих, впевнених і раділа тому, що в них все добре: вони закінчують школу і мають грандіозні плани на майбутнє.
І в цей момент дуже гостро відчувала: бути вчителем - це так відповідально, і так приємно!