Зробила з часом висновок такий:
Якщо себе самому не любити,
То байдуже, чи рідний, чи чужий, -
Цього за тебе не буде повік робити!
Подобатись собі спочатку варт,
І думати за себе теж самому.
Це правда, і ніякий це не жарт,
Інакше не потрібен ти нікому!
Можливо, й егоїсткою буду,
Чи скаже хтось, що тактика - невірна,
Я ж по життю з такою думкою піду,
Бо я - красива, впевнена в собі і неймовірна!
© Людмила Степанишена
