Знову весна прийшла в мої краї
У вулику прокинулися бджоли
І крильця гріють зморені свої
На сонці, що десь котиться поволі.
Про щось співають гомінкі струмки,
Легені повняться озонами світання.
І подих вітру ніжний і легкий
Несе на крилах пісню про кохання.
Радіють на узліссі бриндушки
І проліски аж просяться в долоні.
Пливуть хмаринки, мов мої роки
І губляться у Всесвіту безоднях.
Який чарівний неповторний світ,
Душа святкує празник воскресіння,
А вишня завагітніла на цвіт
І п'є нектар землі корінням.
Ще у задумі мервіють гаї,
Та скоро заквітчаються розмаєм.
Нехай мені весняні солов'ї
Пісні любові знову нагадають.
Іван Війтенко
