Знову про зиму....
Яка примхлива нинішня Зима!
То морозець, то капає зі стріхи,
То дощиком розплачеться вона,
То сніг сипне діткам на втіху.
Злий вітер рве підмерзлу грудку
І розбива прикраси кришталеві.
Протяжно завива в димар і грубку,
Хитає-будить заспані дерева.
Колючий дощик в шибку шкряботить,
Покрились кіркою дороги і озерця.
То на повіках у Зими сльоза бринить,
Мабуть, розбив хтось сильній жінці серце...
Катерина Гончар
