Вересень — це завжди час великого повернення. Поки студенти після літніх канікул намагаються оговтатися та нарешті приєднатися до Google Classroom, технологічна індустрія не стоїть на місці, а готується до святкування: 15 вересня — День народження Google. Сьогодні цей пошуковий гігант є одним із головних рушіїв штучного інтелекту завдяки проєктам на зразок Gemini та DeepMind, а сфера нейромереж наразі переживає справжній осінній бум.
Алгоритми стають розумнішими, швидшими та автономнішими, але в них залишається одна кумедна осіння традиція: спробуй спрогнозувати їхню відповідь українською — і ти знову гарантовано отримаєш промову шляхтича XIX століття. Поки розробники хизуються новітніми проривами, для українського студента все залишається незмінним: у його смартфоні поруч із найновішим ШІ досі затишно почувається Мартин Боруля Карпенка-Карого.
Уявіть ситуацію: ви купуєте каву, а бариста раптом каже: «Вельмишановний пане (пані), чи не зволієте ви збагатити цей напій екстрактом рослинного походження?». Безглуздо, правда ж? Але саме так звучить робота студента, коли її пише ШІ. Замість чітких думок штучний інтелект видає суміш аристократичного пафосу та архівного канцеляризму. Він щиро намагається врятувати студента перед сесією, але поводиться як Мартин Боруля: одягає пишний дворянський жупан туди, де потрібні прості джинси та худі.
Як і класичний герой, штучний інтелект панічно боїться здатися невігласом. Щоб справити враження на суворого викладача, він надягає на кожну відповідь три поверхи етикету й словесної мішури. Замість того, щоб просто сказати «все вірно», алгоритм урочисто видає: «Це твердження має глибоку рацію, вельмишановний колего».
Але під цим пишним жупаном ховається звичайний механізм, який просто буквально перекладає англомовну базу. Ось так ми й отримуємо чудернацькі мовні ляпи: загальноприйнятий вислів «це має сенс» перетворюється на аристократичний «це робить вагомий сенс», а банальна подяка за запит — на «красно дякую за вашу ласку».
Алгоритм зупинився десь у просторі п'єс Миколи Куліша. Він знає правила з академічних словників, але геть не розуміє, як говорять реальні люди. ШІ діє як надто старанний українізатор 1920-х: викопує такі слова, про які забули навіть на кафедрі філології, і з гордістю тулить їх у курсову роботу.
Викладач розкушує цей штучний пафос за дві секунди. Головні мовні маркери, які миттєво викривають «Мартина Борулю» у роботі студента:
«У даному контексті варто підкреслити, що...» — словесна вода, якою штучний інтелект намагається тягнути час і нагнати солідності, ніби пан на судовому засіданні. (Заміни на «Важливо, що...» або одразу переходь до суті).
«Здійснювати аналітичний розгляд» — канцеляризм з минулого століття. (Заміни на «Аналізувати»).
«Це робить вагомий сенс» — класичний англіцизм у дворянському жупані. (Заміни на «Це логічно» або «Це має сенс»).
«Грає ключову роль у даному питанні» — штамп, який ШІ використовує у кожному другому абзаці вступу. (Заміни на «Важливо для...» або «Суттєво впливає»).
«Підводячи підсумки, варто зазначити...» — калька з суржиковим присмаком та штучним звучанням. (Заміни на «Отже,» або «У підсумку...»).
«Дане дослідження має на меті пролити світло на...» — метафоричний пафос, від якого у викладача курсової одразу сіпається око. (Заміни на «Мета дослідження — проаналізувати...»).
Студентам варто змиритися: викладачі бачать нейромережевий стиль одразу. Саме через цей неприродний, «панський» пафос. Якщо ваш текст звучить так, ніби його редагував професор з Едмонтона 1978 року, просто переробіть його. Викиньте аристократичні вступи, переробіть складні пасивні конструкції й поверніть роботі живий людський голос.
А викладачам не варто одразу ліпити «незалік», якщо побачили такі перли. Це ж ідеальний привід обговорити, як працює машинний переклад, і змусити студентів власноруч перекладати ШІ-чиновницьку мову на нормальну українську.
ШІ — це наш щирий, але надто пишномовний літературний професор. Він справді хоче допомогти студентові вижити під час сесії, але його мові катастрофічно бракує простоти. Тож порада студентам: перед тим як завантажувати файл у Google Class, просто зніміть з нього дворянський жупан і залиште головну думку.
