Коронавірусна хвороба – інфекційна хвороба, яка вперше діагностована у людини в грудні 2019 року в місті Ухань, Центральний Китай. Хвороба почалася як спалах, що переріс у пандемію. Причиною став коронавірус, поширення якого в людській спільноті було до грудня 2019 року невідомим. Первинним джерелом інфекції вважалися кажани, змії та ще невідомі тварини, від яких збудник потрапив, поки що нез'ясованим шляхом, до людей. Так є інформація про можливе джерело панголінів, яких вживаються в їжу в Китаї, однак це ще обговорюється. Це відбулося, ймовірно, на ринку тварин і морепродуктів в Ухані, хоча деякі китайські науковці це спростовують. Сучасні дані свідчать про те, що людина, заражена SARS-CoV-2, може заразити інших ссавців, включаючи собак, котів і норок. Однак залишається нез’ясованим, чи будуть ці заражені тварини джерелом для передачі вірусу людям. Данія, Нідерланди, Швеція, Іспанія, Італія та Сполучені Штати Америки повідомили ВООЗ про виявлення хвороби у вирощуваних норок. Тваринок почали масово нищити на фермах-розплідниках, потім з’ясували, що дарма… В історії поширення цього вірусу ще дуже багато незрозумілого, або, можливо, того, що замовчується. Деякі «гумористи» починають фантазувати про те, де могли зустрітися кажан, панголін і людина, проте вірус існує і, що найстрашніше – вбиває. Дійсно, гинуть найнезахищеніші – люди старші 60-65 років, особи з тяжкими хронічними хворобами. Завданням профілактики є захист людей з цих категорій ризику, адже їх кількість досягає багатьох сотень мільйонів осіб на Землі. Великий ризик мають медичні працівники, особливо лікарі, що безпосередньо і тривалий час контактують із хворими, в них він у 8 разів більший, ніж у звичайного населення. Виявлено часте внутрішньолікарняне інфікування як медичних працівників, так і пацієнтів, які перебували з іншими респіраторними захворюваннями в лікарні. Тривалість імунітету після перенесеної хвороби достеменно невідома.
Станом на сьогоднішній день, від коронавірусу помирає рекордна кількість хворих. Спираючись на офіційні джерела, на початку виникнення вірусу у Китаї 31 грудня 2019 року, кількість захворілих у світі не перевищувала 10 осіб. Сьогодні ж, 22 листопада 2020 року, вона складає більше ніж 58 мільйонів осіб. Перше місце у статистиці на зараження коронавірусом посідає США. Україна зараз знаходиться на 17 місці у світі.
За даними Національної служби здоров'я України (НСЗУ), середня завантаженість однієї «ковідної» команди складає 26 пацієнтів, при цьому в деяких закладах лікар за одне чергування може допомагати аж ста пацієнтам. «Таке навантаження на лікарів призводить до значної втоми та вигоряння», - погоджуються в НСЗУ. Долучатися до боротьби із COVID-19 лікарям-інтернам та науково-педагогічним працівникам дозволили ще в липні. Наприкінці жовтня МОЗ окремою постановою також розширило перелік спеціальностей лікарів, які можуть входити до стаціонарних бригад. Якщо раніше йшлося про обов'язкову наявність інфекціоніста та анестезіолога, то відтепер вимоги спростили і у деяких випадках можливі залучення додаткових бригад без анестезіолога. До лікування хворих на COVID-19 дозволено допускати лікарів внутрішньої медицини, хірургів, педіатрів, а також лікарів-інтернів. Але саме кваліфікованих інфекціоністів в Україні якраз обмаль. Причиною такої ситуації називається реорганізація закладів унаслідок попередніх етапів медичної реформи. Лікарську працю, на жаль, не цінять, і середня зарплата лікарів нижча, ніж в інших галузях. Окрім того, за даними МОЗ, у дефіциті в Україні також епідеміологи, вірусологи та лаборанти.
Думаю, що винна у такому швидкому поширенні хвороби низька відповідальність кожного з нас. Дійсно, навесні усі були налякані і намагалися дотримуватися рекомендацій лікарів: носили маски, уникали масових зібрань і т.д. Прийшло літо, усі згадали про море, відпочинок, «де там той вірус, ми ж не в Європі»… На разі, маємо, що маємо…. Зараз починаємо сперечатися про доцільність карантину вихідного дня, матеріальні збитки малого бізнесу, неефективність дистанційного навчання… Та чи варто? Думаю, гроші можна заробити, невивчене надолужити, а от втрачене життя не повернеш…
Існує безліч міфів про те, як передається коронавірусна хвороба. Їх ми зустрічаємо кожного дня у соціальних мережах, та навіть чуємо від людей, які оточують нас і поширюють дезінформацію. Ми маємо протидіяти фейкам і бути обізнаними у цій сфері.
Перше, що нам слід знати – це те, що найчастіше вірус потрапляє на слизові оболонки носа, очей, через руки чи інші предмети, після торкання до дверних ручок та поручнів, забруднених виділеннями з дихальних шляхів хворого, або ж інфікованого. Ми маємо дотримуватись усіх карантинних заходів задля уникнення зараження хворобою. Це соціальна дистанція, утримання від тривалих прогулянок у людних місцях. У громадських місцях потрібно обов’язково носити маску, користуватися серветками, обробляти руки антисептиком, а повернувшись додому, ретельно мити їх із милом.
Піклуйтеся про своє здоров’я! Слідкуйте лише за офіційними джерелами інформації, не піддавайтеся паніці. Пам'ятайте, що психічна складова – невід’ємна складова здорової людини!
Конкурс журналістських творів «Погляд юних», творча робота учениці 11 класу
