Перша вчителька – це не в школі, а мама. Знання, які вона нам дає, запам’ятовуються на все життя.
Але деякі поради ми з часом згадуємо з усмішкою.
Мама вчила мене поважати чужу працю:
“Якщо ви зібралися повбивати один одного – ідіть на вулицю, я тільки що підлогу вимила!”
Мама вчила мене вірити в Бога:
“Молися, щоб ця гидота відіпралась”
Мама вчила мене думати логічно:
“Тому що я так сказала, ось чому”
Мама вчила мене думати про наслідки:
“Ось вивалишся зараз з вікна – не візьму тебе з собою в крамницю”
Мама пояснила мені причинно-наслідкові зв’язки:
“Якщо ти зараз же не перестанеш ревіти – я тебе відлуплю”
Мама вчила мене робити неможливе:
“Закрий рот і їж суп”
Мама навчила мене стійкості:
“Не вийдеш з-за столу, поки не доїси”
Мама вчила мене не заздрити:
“У світі мільйони дітей, яким не так пощастило з батьками, як тобі”
Мама вчила мене сміливо дивитися в майбутнє:
“Постривай, вдома я з тобою поговорю”
Мама навчила мене самолікуванню:
“Якщо не перестанеш косити очима – на все життя так залишишся”
Мама навчила мене екстрасенсорики:
“Одягни светр, я ж знаю, що тобі холодно”
Мама навчила мене, як стати дорослим:
“Якщо не будеш їсти овочі – ніколи не виростеш”
Мама навчила мене основам генетики:
“Це в тебе все від батька!”
Мама навчила мене справедливості:
“Щоб твої діти були такі ж, як ти!”
