Знаєш, осінь -- не привід хандрити,
виглядати дощів й снігопадів.
Треба вогник в душі запалити
і чекати із див листопадІв.
Треба кухлик гарячого чаю,
і цитрину, і дрібку фантазій.
Трохи меду, кориці... Я -- знаю!
Шоколаду - для всяких оказій.
Треба трохи рудих чорнобривців,
хризантем, закуйовджених вітром,
жменьку ос - грушкоїдних мисливців,
щоб змішати осінню палітру.
Треба книжку -- хорошу, колишню.
Запах диму. І хустку на плечі.
Теплу сукню у рубчик, торішню...
І шкарпетки кудлаті, овечі.
Треба в хаті вмостити кубельце
із казок, молитов і надії.
І пустити цю осінь до серця,
хай цвіте і багрянцем жевріє.
14.09.2022
Людмила Галінська
