Індивідуальність людини у взаємодії з іншими реалізують і через стиль спілкування. Стиль спілкування – система принципів, норм, методів,прийомів діяльності й поведінки індивіда. Найяскравіше стиль спілкування виявлений у діловій та професійній сферах, взаєминах ділових партнерів, керівника і підлеглого.
Виокремлюють три стилі: авторитарний (ділові, короткі розпорядження, чітка мова, заборони без поблажливості, уникнення емоцій), демократичний (інструкції у формі пропозицій, товариський тон розмови, розпорядження й заборони з дискусіями, заохочення та покарання із порадами) і ліберальний (брак співробітництва, заохочень і покарань, конвенційний тон розмови).
У кожної людини сформовані певні стереотипи комунікативної взаємодії, які визначають її стиль спілкування. На неї відчутно впливають тип поведінки людини, її ставлення до діяльності, соціокультурні особливості людини. Стиль спілкування, будучи однією із сутнісних характеристик особистості, відображає усталені способи діяльності певного типу людини; має тісний зв'язок із психологічними особливостями її мислення, прийняття рішень, вияву комунікативних властивостей тощо. Він формується й розвивається в процесі взаємодії. Ефективні в одній культурі стилі спілкування можуть не спрацьовувати в іншій. Особливо це стосується ділової сфери. Тому під час встановлення ділових контактів слід ураховувати, що «ділові» люди, виховані в різних національних традиціях і умовах, дотримують відповідно різних принципів поведінки, налагодження соціальних контактів.
Уміння спілкуватися передбачає певний рівень психологічної культури, яка включає уміння:
розумітися в інших людях;
адекватно відгукуватися на поведінку людей;
вибирати такі способи збирання, які підходять, відповідають індивідуальним особливостям тих, хто вступає у спілкування.
Психологічна культура – це насамперед стихійний досвід. Але стихійний досвід збагачують теоретичними знаннями, формуванням здібності співпереживати, вправами в такій поведінці, яка б не принижувала гідності інших людей тощо.
Інтерактивна бесіда
Яку людину можна вважати приємною в спілкуванні?
Від чого залежить уміння спілкуватися?
Назвіть дієслова з часткою «не», які характеризували б тактовну людину? (Наприклад, не заважає, не відволікає, не дошкуляє, не вимагає до себе уваги).
Як співвідносять поняття «легковажність» і «легкість у спілкуванні»? чи це тотожні поняття?
Чи можна навчитися легкості в спілкуванні?
Із якими людьми вам приємно спілкуватися? Чому?
Чи полегшує життя легкість у спілкуванні?
Оздоровлю вальна вправа. Руханка
Висловити усмішкою, жестами, положенням тіла прохання:
Гуси, гуси, гусенятка!
Візьміть мене на крилята.
А я з вами політаю,
З сонечком порозмовляю.
Тестування «Чи гарний ти співрозмовник?»
Зараз ми за допомогою тесту дізнаємося, наскільки цікаво іншим із вами спілкуватися.
На всі запитання відповідати треба «так» або «ні».
Тобі подобається більше слухати, ніж розмовляти?
Ти завжди знайдеш тему для розмови?
Ти завжди уважно слухаєш?
Чи подобається тобі давати поради?
Чи покажеш ти співрозмовнику, що тобі цікава тема розмови?
Чи дратуєшся ти, коли тебе не слухають?
У тебе завжди своя думка на все?
Чи будеш ти говорити на незнайомі теми?
Чи подобається тобі бути в центрі уваги?
Чи є хоча б три галузі знань, у яких ти добре обізнаний?
Якщо в тебе відповідь «так» на 1, 2, 3, 6, 7, 8, 9, 10, 11 питання – став 1 бал.
Полічи бали.
Інтерпретація
1-3 бали – спілкуватися з тобою не завжди приємно. Замислись над цим.
4-9 балів – ти приємний співрозмовник, але, коли не в дусі, потребуєш особливої уваги оточуючих до себе.
9-11 балів – ти гарний співрозмовник, без тебе не можуть обійтися друзі, ти - душа компанії.
Складання правил спілкування
Сподіваємося, ви зрозуміли, як вас сприймають інші. Для того, щоб стати чудовим співрозмовником, потрібно знати й використовувати «Золоті правила спілкування».
Будь завжди уважний і привітний до співбесідника.
Нікого не обтяжуй своїми проблемами, якщо можеш розв'язати їх самостійно.
Якщо виникла проблема, спробуй самостійно розв'язати її, а не жалітись своїм друзям і знайомим.
Не набридай співбесіднику пустими балачками.
Ніколи не пліткуй про своїх друзів і не дозволяй нікому це робити.
Уникай суперечок. Якщо не згоден із думкою співбесідника, не заперечуй її, а запропонуй свою думку.
У спілкуванні з оточуючими завжди куруйся правилами ввічливості.
Розповідаючи якісь жарти чи історії, подумай чи не скривдять вони когось із співрозмовників.
Поганим тоном вважають не відповідати на запитання, поставлені вам. Це припустимо лише в тому разі, коли питання, на вашу думку, було некоректним чи недоречним. Тоді слід залишити його без уваги й перевести розмову.
