Зібрала трохи літа у долоні,
Роси краплин і сизого туману,
В барвистому згубилася полоні,
П'янкого щастя впилася дурману.
Зібрала літа з вогником серпанку
У срібних ночах, в хмарній піні неба.
У сонячній постелі до світанку
Тепла промінчик зберегла для тебе.
Зібрала трохи літа на світанні
Із поцілунків і пісень гарячих.
Зібрала літа…коли до прощання
Так мало залишалося співати.
Леся Гук, "Траєкторія загадковості"
