🟥✍️МІЙ НОВИЙ ТВІР (ЕСЕ́)
🌷"ЖИТТЄДАЙНА СИЛА ВЕСНИ"
Яким би складним і буремним не був наш світ, однак усе у ньому влаштовано надзвичайно зважено, продумано й мудро: навіть після найтемнішої ночі настає світлий день, після найсильнішої зливи сяє яскраве сонце, а за холодною лютою зимою завжди приходить ніжна, ласкава, квітуча весна.
🌤️Збігають дзвінкими струмками глибокі сніги... Важкі хмари, ніби цукрова вата, розчиняються у теплій філіжанці небес, котрі буквально на очах змінюють своє забарвлення - з димчасто-сірого на прозоро-лазурове... Довгі верве́чки журавлиних ключів, що повертаються додому з далеких заморських країв, відмикають браму Всесвіту для приходу сонцесяйних весняних днів.
🌿Весна, безсумнівно, є найбільш оптимістичним сезоном року, потужною силою, справжнім торжеством життя. Якщо восени природа завмирає, готуючись до довгого, глибокого сну, і всі природні процеси здійснюються ніби востаннє, то весна - це пора, в якій усе відбувається вперше.
☀️Перше тепло... - коли на небі крізь важкі, холодні, свинцéві громади хмарин раптом пробиваються мерехтливі золотаві сонячні промені, що своїм лагідним серпанком спадають на твою зблідлу після зими шкіру обличчя - так, ніби цілують її, залишаючи ледь помітний рожевий слід рум'янцю на щоках.
🐝Перша смугаста бджілка або мушка на віконному склі, котру зовсім раптово побачив під час ранкового відкривання штор. Як же гарно переливаються її перламутрові крильця на весняному осонні!...
🐦Перший шпак, що повернувся з вирію на рідну землю. Чуєш його гомінкі веселі пересвисти, і вухам своїм не можеш повірити (може, здалося? - Начебто, ще ранувато для їхнього прильоту...). Аж тут, над самісінькою твоєю головою, на розлогому гіллі старої пошерхлої груші бачиш блискучий графітово-чорний силует і не можеш стримати радісної посмішки: таки вже прилетіли, а значить, принесли в наш сад весну на своїх крилах!
🌸ПершоцвÍти - фіолетові крокуси, сніжно-білі й блакитні проліски, різнобарвні примули, ясно-бузкові фіалки... - Пробилися крізь щільні шати вогкого торішнього листя й тягнуть свої ніжні голівки до сонця. Дивишся заворожено на цю тендітну красу і, не приховуючи своїх піднесених емоцій, захоплюєшся їхньою нестримною жагою до життя...
🌱Перший дощ... Перший грім...Перші липкі бруньки на деревах... Перша оксамитова травичка... Перші погожі теплі дні... - Скільки ж таких "вперше" дарує нам весна, і в цьому полягає її особлива чарівність.
🚶І ти йдеш по вулиці, весь такий натхненний, зачарований, спостерігаючи на усі ці маленькі й такі чудові прояви весни: ось тут на дерев'яних плечах високого паркану рудий кіт гріє на сонечку свою пухнасту шубку; там, у дворі, жіночка розвішує на довгов'я́зі кручені мотузки тільки-но випрані духмяні речі на свіже повітря, і легкий вітерець одразу підхоплює їх, кружляючи, ніби у вальсі; а ось кумедні коричневі комочки - горобці - весело плю́хаються й чепуряться у темних водах широкої калюжі... - Повсюди вирує життя! І у твоїй душі, втомленій від зими, численних тривог і сумних подій навколишнього світу, воно також починає пульсувати.
💐 "Весна щоразу поверталася, щороку, з ластівками і квітами, їй не було жодного діла ні до війни, ні до смерті, ні до печалі, ні до чиїхось надій. Вона поверталася. Вона і зараз уже тут. І цього достатньо." - Такими воістину мудрими словами класика німецької літератури Еріха Марії Ремарка дуже яскраво можна проілюструвати вéсни цих буремних років, у які нам випала доля жити. Так, попри все, прихід весни - це відродження природи й людини, це світла надія, що відігріває наші серця, дає сили, енергії й наснаги триматися у цьому непростому світі.
☀️"Гетьте, думи, ви, хмари осінні! То ж тепера весна золота!..."; "...Так! я буду крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні, Без надії таки сподіватись, Буду жити! Геть думи сумні!" - А ці життєствердні рядки геніальної Лесі Українки є справжнім лейб-мотивом, рушійною силою, уособленням глибокої віри у краще майбуття, яке дарує нам ця неперевершена, дивовижна пора!
💝 І так важливо, так необхідно із щирою довірою відкрити віконце свого серця і впустити її свіжий, нестримний вихор, цю всепереможну силу... -
життєдайну силу її величності Весни!
(Наталя Орішко)
Березень, 2024 р.
#НаталяОрішкопрозовімінітвори
