Життя – це не іспит, тож не варто прагнути бути найкращим скрізь.
Ходити з температурою на роботу, доводити усе до бездоганності, забувати про відпочинок, жертвувати власними інтересами, аби досягати лише ідеальних результатів та отримувати похвалу від керівництва. Саме в такому режимі живуть люди з «синдромом відмінника».
Якщо у цьому ви пізнаєте себе, то настав час розірвати це замкнене коло і почати жити у задоволення.
Зосередьтеся на головному. Визначте, що для вас у пріоритеті й працюйте над цим. Ніхто не каже забути про інші сфери вашого життя, але дозвольте собі там бути не ідеальним. Одяг не обов’язково повинен бути посортований за кольором.
Перестаньте себе соромити. Невдачі трапляються навіть у найстаранніших. Не потрібно себе звинувачувати, краще підтримайте та виправдайте свого внутрішнього «відмінника»: «Я зробив все що міг», «Моєї вини в цьому немає» тощо.
Робіть лише свою роботу. Спробуйте не брати на себе відповідальність за сфери, в яких не розбираєтеся. Залучайте до справи професіоналів і вчіться ділити обов'язки з іншими. Кожен повинен робити те, що він вміє.
Влаштуйте собі канікули. Подумайте про власне дозвілля і займіться чимось цікавим.
Світ не зупиниться, якщо ви замість того, щоб наводити у своєму помешканні ідеальну чистоту, прогуляєтеся ввечері парком.
