Життя та смерть… – одвічні дві стихії…
Одна – це світло… інша – темна ніч…
Одна любов несе у вірі і надії…
А інша душі всі збирає потойбіч…
Їх рівноправність доля визначає,
Нема поразок й перемог нема…
Життя кохає, дихає, співає!
А смерть, – мовчить… вона – глухоніма…
Яка ж складна, здавалося б, дилема…
Та недарма так вигадав Творець…
Насправді, це лише одна поема,
Де є простий початок та кінець.
Де все поєднано – і правда і неправда,
Все переплетено – і радість і біда…
Рікою час тече невпинно завжди,
Назад ніколи не вертається вода.
І. Жулянський
