Життя іде... Та ні, біжить, минає,
Іде по кругу, мчиться, як літак.
Ніхто не знає, що і де чекає
В житті його, бо неможливо так.
Життя іде, міняє нас з роками,
Міняє наші погляди, думки.
Ми все частіше цінувати стали
Оте, що не купити за гроші.
Життя іде, життя біжить без спину,
Так бо задумано у Всесвіті, так є.
Його не можна жити в половину,
Воно для кожного готує щось своє.
Життя іде, і ніч міняє ранок,
Літо міняє осінь й навпаки.
Хтось все своє життя живе спонтанно,
А хтось завжди у пошуках мети.
Життя іде, його не повернути,
Не повернути все, що прожили.
Та варто лиш одне нам не забути -
Життя - це дар, люби і бережи!
Марина Лавришин
