Життя — як книга, аркуші — роки,
Сюжет якої зовсім невідомий.
Що впишеш — те вже навіки,
І розчерк той пера свідомий.
Щодня сторінок в книзі бачиш менше,
Вже все прочитано і скоро епілог.
Життя прожити треба якнайліпше,
Здалося щоб, неначе то пролог.
© Сергій Ущапівський
