Житіє святого мученика Акакія.
Святий Акакій був родом з Кападокії. Його батько був священиком, а Акакій служив сотником у війську. Коли ж у часи переслідувань християн за імператора Максиміяна полковник на ім’я Флавій Фирм наказав своєму війську принести поганську жертву, Акакій прилюдно сказав, що як християнин не може брати участі в поганських забобонах. Фирм, не бажаючи судити відважного воїна, відіслав його до старости Бібіяна в Іраклії.
Тут, перед зборищем поганських мучителів, святий відкрито визнав Христа Спасителя, за це староста наказав прив’язати його до чотирьох стовпів і так жорстоко бити по плечах і грудях, що кров мученика зросила довкола всю землю. А коли в тих муках святий почав призивати Ім’я Ісуса, його стали бити по обличчю і голові тяжкими олов’яними кулями. Потім його ноги забили в тяжку колоду, на руки наклали тяжкі окови і кинули до в’язниці, де святий Акакій страждав цілий тиждень. Саме тоді намісник тих країв написав до Бібіяна, щоб той прибув до нього до Візантії і привів зі собою в’язнів, яких мав в Іраклії. Тож серед інших і святий Акакій, попри тяжкі рани, мусив іти в дорогу, долаючи яку навернув до віри Христової тих, що його вели, й охрестив їх.
У Візантії святого кинули до глибокої темниці, а Бібіян наказав не давати йому нічого їсти. Але кожної ночі темницю святого мученика відвідували ангели, які зцілили його рани і годували в чудесний спосіб. Це бачили інші в’язні і сам дозорець Клавдій, якого покарали бичуванням, бо Бібіян, побачивши святого Акакія здорового і бадьорого, був певний, що сторож потай приносив йому страву і ліки.
Через сім днів святого Акакія привели на суд до губернатора на ім’я Флакин. Мучитель наказав бити святого дубовими палицями по цілому тілі, а під кінець велів стяти мечем. 7 (20) травня 304 р., за містом, святий Акакій з молитвою на вустах віддав свою праведну душу в руки небесного Отця. Імператор Костянтин Великий возвів над його гробом прекрасну церкву, а Бог возвеличив святого мученика даром допомагати вірним у спокусах.
