ЖУРАВЛІ
Вже повертаються додому журавлі,
Несуть весну на вільних своїх крилах.
А десь у полі, на незораній ріллі,
Там сина виглядає мати сива.
І розтинають журавлі блакить небес
Своїм спокійним темно-сірим клином,
Вдивляючись в річок дзеркально-синій плес,
Летять, летять, курличуть безупинно.
,, Мої ви пта'шки, журавлята-журавлі, —
Згорьована матуся промовляє—
Візьміть мої печалі і мої жалі,
Розвійте вдалині за небокраєм.
І стрепенувся угорі пташиний ключ,
Враз жалібно заквилив в ту хвилину.
А мати сплеснула тремтливо обіруч,
У небо глянула, прошепотіла : ,, Сину... ''
©Оксана Романович
03.03.23.
(фото з мережі)
