Жовтень заглядає за мою фіранку.
Шарудить листками.
Безлад за вікном.
Приготую кави в гарну філіжанку.
З цукром? Чи без цукру?
Може, з молоком?
Жовтень жовтоокий, давай покавуєм!
Я тебе кохаю кілька сотень літ...
Під дощі плаксиві, може, затанцюєм?
І нехай чекає нас усенький світ.
Подаруй для мене із парчі сукенку,
І коралі гарні, як калини кров.
Ще листків кленових, кольору зеленки,
Бо всі жовті-жовті, як святий покров.
Жовтень жовтоокий, давай покавуєм!
Ми ж з тобою разом осінь не одну...
І цими дощами щастя не зруйнуєм,
І дощі, і сонце --- все в одну ціну...
03.10.2021
Людмила Галінська
