ЖІНКА... ЯКА ВОНА?
Жінка — це свято, це Боже творіння.
Дивують здібності її та уміння.
Для щастя й любові створена Богом,
Життя на землі вона стала прологом.
Жіноча краса — незміряна сила,
Для польоту дарує мужчині крила.
Жінка — це пристрасть, жага і кохання,
Це радість, любов і нестримне бажання.
Жінка — розумна, сім'ї берегиня,
Вона гордовита, неначе богиня,
Богом дано материнства принади
Для втіхи, для радості й серця розради.
Зрідка лиш верх беруть гнів та гординя.
Жінка — це загадка, чарівність, майстриня —
Усіх переваг не можна й злічити,
Потрібно всі грані таланту відкрити.
Жінка буває на весну подібна:
То дощиком скропить, то знову погідна,
То засміється, як сонце, грайливо,
То спохмурніє, наче небо — мінливо.
То, немов квітка, розквітне весняно,
Привабить своєю красою жадано,
Розлиє довкіл всі чари лукаво,
Як зіронька в небі, засяє яскраво.
Часом, як градом, осипле раптово,
А як всміхнеться — то й не вимовиш слово.
Добра душею, приємна та мила.
Жінка — чаклунка, в неї магії сила.
Від природи жінка вельми вродлива,
Буває спокійна, буває примхлива,
Окрилена і така незбагненна —
Повсякчас нехай буде благословенна!
Й неважливо, яка зараз погода:
Чи сонячна днина, чи, може, негода,
Чи вітер співає й хмуриться злива —
Нехай у житті жінка буде щаслива!
Оксана Козак
