Ось Андрійко - парубійко ,скажемо ,нівроку.
Симпатичний і високий, а ще кароокий.
Він хазяїн на всю руку – таких пошукати.
В господарстві усе знає, можете спитати.
Всіх попора, погоджує, принесе водички,
А тоді на Москаленки їде до сестрички
Мотоблоком по Петрівці як гайне щодуху,
Всі дівчата вибігають глянуть на Андрюху!
Все йому добре вдається, власні гроші має,
У роботі зятю Юрі часто помагає.
І ніхто б йому нічого не сказав ніколи,
Як би мав прихильність трохи
Парубок до школи.
Настя – пані гонорова,
Скаже, як зав'яже.
А під поглядом чудовим
Хлопець не один поляже.
Вона ціну собі знає
Й стоїть на одному.
Коли треба - не попустить
У класі нікому.
Але з нею й сперечатись
Бажання не мають.
Як Настуся постановить,
І танцюють , і співають.
Вчиться дівчина чудово
Ніде правди діти,
Але , іноді буває,
Може й не схотіти.
Участь в конкурсах приймає
І олімпіадах.
У районі виступає
На спартакіадах.
Вдома мамі допоможе
І сестрі Тамілі.
Ручки гарні вона має
Ще до того й вмілі.
Товариська, друзів має
Вже досить багато
Отака донька найменша
Є у мами й тата.
А Тетянка- петрівчанка
Є душею в класі.
Танцювати і співати
Вона удалася.
І у сценці роль зіграти
Так ніхто не зможе.
Ось такі таланти має
Ця дівчина гожа.
Вміє голови крутити
Хлопцям у окрУзі.
Ще її завжди шанують
Родичі і друзі.
Мамі вона допоможе,
Вдома прибирає
Ну, і братика Серьожу
Чемно доглядає.
Скрізь Танюха устигає,
Усе може й знає,
Ще й в змаганнях
За честь школи
Завжди виступає.
Ось високий і стрункий
Парубок відважний -
То Вадим по школі йде
Чинно і поважно.
Енергетик у руці, в вусі гарнітура,
А з портфеля вигляда м'яч на фізкультуру.
Ось уже дзвенить дзвінок,
На урок скликає.
Хлопець митттю йде у клас,
За парту сідає.
Не хвилюється нітрохи,
Нерви зберігає,
Бо він вивчив всі уроки,
Всі завдання знає.
Може вірш декламувати,
Сценку вам зіграє,
В інстаграмі на уроці
Часто зависає.
Каже, іноді нудьгує,
А тому тихенько
Таню вмить сфотографує
І – в «аську»швиденько.
Мамі з татом допоможе,
Брата теж шанує
Й ,взагалі,часУ даремно
Зовсім не марнує.
Загляда до школи вечір,
Квітами прикрашений.
Бо у нас сьогодні з вами
Зустріч тут призначена.
Час прощатися з дитинством –
Це зворушена мить.
Став дорослим клас дев'ятий-
Із гнізда летить.
Мами й тата розтревожені,
Схвильовані випускники,
І тремтять в руках дрібнесенько
Складені в букет квітки.
Хлопці, наче джентельмени,
Костюми одягли,
І дів
Ще мить – і переступлять
Вони останній раз,
Поріг у свій рідненький