На початку було слово, а слово в Бога було, і Бог було Слово воно. Було в Бога на початку. Усе через Нього постало і ніщо, що постало, Не постало без нього.
Євангеліє від Івана
Кажуть, щоб пізнати поета, треба побувати у його країні. Зустріч з Ніною Іванівною Романяк ( Христина Сніжна), членом Спілки письменників України, що відбувалося в Осталовицькому ЗЗСО І-ІІІ СТ. стала знаковою подією для учасників освітнього процесу. Адже, усі присутні не тільки слухали поезії Ніни Іванівни Романяк, а й отримали чудову можливість живого спілкування з поетесою, чиє світосприйняття, життєва мудрість і біль душі є виразом глибини духовних сутностей, тривог і радощів життя:
Мене у світ веде Учитель Світла:
Я в серці Божої Святині
Моя душа… душа таки розквітла:
Суцвіттям Слова України
А я причина любити
Все що Господь послав для нас,
Страждати і переболіти-
Відведений життєвий час
Криком зболеної душі звучать поетичні одкровення, які є живим відлунням драматичних реалій нашого часу:
Несвітський жах у пам’яті повис… Червоно-чорна тьма і море сліз.
У час, коли вчора шматує і спустошує нашу землю, а українці-патріоти масово творять подвиги любові, мужності та жертовності, коли маємо докласти всіх зусиль аби вистояти і перемогти, Слово - то зброя на варті української будучини
Як воїн світла Ніна Іванівна Романяк сміливо підносить свій голос на захист Батьківщини, і мужньо розділяє її тому:
Світанок мій… моя земля…
На плечах Хрест Святий Господній
Величний Храм Слова, Любові, Світла, Добра, Край, який так натхненно роздобуває і живить своїми почуттями причетності до високого вічного слова землячка, підносить людину над сірістю буденщини
То ж спішімо у Храм Слова, щоб Зерна Болю… і зерна Любові… стали джерелом нашої духовної сили, а, відтак, і перемоги над ворогом.
