Зелений дощ усе дрібоче
по всій зволоженій землі.
Загляне сонечко у очі,
як з видубів туман зомлів.
Сумління краще роздратовуй,
не клопоти для садовинь.
Хвилюй розлитою любов'ю,
жалями зжурених провин.
Закрили небо сірі хмари,
ґемзять заплакані дощі.
У квіти ранні закохали
чуття, з роз'ятрення душі.
Вітрів в острозі хаменують
зміцнілі крони яворів.
Лютують, гілля вниз нагнулі
тріпочуть, не заговорив.
Ярами, балками, гаями
несеться весняна пора.
Десь квітень з травнем загуляли,
один на одного спира.
Все проясниться те невдовзі,
заквітне барвами земля.
Яскраво запаліє сонце
і переможно засія.
