Потреба в формуванні здатності до швидкої адаптації сьогодні виходить на одну з провідних позицій. В умовах, які постійно змінюються, потрібно піклуватися про напрацювання нових умінь та навичок, пошук нових смислів та орієнтирів, що дозволять не тільки зберегти особистість, але й забезпечить поступальний розвиток.
Проективні технології сьогодні широко застосовуються в психодіагностичній практиці. Проте, даний підхід заслуговує на більш широке поле використання: терапевтичне, розвивальне, корекційне застосування проекції дозволяє підтримати дітей, підлітків та дорослих, дати доступ до нових цінних утворень особистості.
Використання проекції в якості стимулу породжує процеси фантазії, активізує уяву, розкриває різні сторони особистості через можливість конструювання, зміни, доповнення, інтерпретацію запропонованих чи самостійно обраних стимулів-сенсів.
Відповідно до проективної гіпотези кожен емоційний прояв людини, її сприйняття, почуття, рухи віддзеркалюють особистість. Причому, особистість проявляється тим яскравіше, чим менш стереотипні ситуації, образи для стимуляції активізують її.
Мюррей розглядав проекцію як природну тенденцію людини діяти під впливом власних потреб, інтересів, всієї психічної організації.