На даний момент, галузь освіти переживає не самі хороші часи. В умовах карантину освітяни, учні та їх батьки стикнулися із низкою несприятливих факторів. Як відомо, все невідоме лякає і призводить до стану розгубленості. Але все таки професія вчителя, це перш за все багатогранність і вміння пристосовуватися до будь-яких форс-мажорів. Варто відмітити, що навчання дітей з особливими освітніми потребами на порядок відрізняється від навчання у загальноосвітніх закладах і формується відповідно до психо-фізичного розвитку здобувачів освіти.
Сьогодні я поділюся з вами своїм досвідом роботи ведення уроків через такі інтернет платформи, як Zoom та Viber. Та розкажу, які мінуси та плюси я помітила за період викладання онлайн.
Онлайн-уроки проводяться у 3 класі (за програмою для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку легкого ступеня). Неодмінно, великим плюсом, є те, що навіть в умовах пандемії за допомогою інтернет ресурсів ми можемо зберегти прямий контакт вчителя та учня. Діти швидше включаються у роботу та із більшим заохоченням приступають до виконання завдань в присутності педагога. За рахунок таких уроків ми можемо утримати режимний момент шкільного механізму. Також збільшується об’єм засвоєних та можливість утримання в пам'ятті уже набутих знань. Варто підкреслити, що онлайн-уроки для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку обов’язково проводяться в присутності батьків, а це допомагає батькам навчитися у вчителя доступному поясненню матеріалу дітям. І хоча батьки не володіють методиками викладання, вони поступово вчаться працювати із своїми чадами.
Беручи до уваги всі плюси, є і наявність труднощів з якими я стикнулася. Не варто забувати, що у дітей з порушеннями інтелектуального розвитку нестійка, довільна увага. Їм важко концентруватися, а ще важче утримати увагу на моніторі з вчителем без його фізичної присутності. Не слід забувати і про неможливість онлайн-уроків з усіма учнями класу, так як утримати увагу і відслідкувати усіх через монітор не можливо. Тому, онлайн-уроки проводяться індивідуально, а це зменшує кількість викладеного навчального матеріалу для усіх здобувачів освіти. Також ускладнює роботу відсутність сенсорного сприйняття та дидактичного матеріалу, так як камера та екран знижують якість показаної картинки або предмету і не уможливлює доторкнутися, понюхати і тд. Ускладнює роботу і не здатність вчителя самостійно проконтролювати учня та допомогти йому, і тут приходиться покладатися на освіченість і неупередженість батьків. Варто зазначити, що на превеликий жаль, одним із мінусів виступає недостатність витримки у батьків, їм легше виконати завдання самим чим дати дітям додатковий час на роздуми або стимулювати їх навідними запитаннями.
Не зважаючи на усі мінуси, хочу зазначити, що з наявністю онлан-уроків продуктивність роботи та процент засвоєного матеріалу учнями зросли. Тому, з упевненістю можу сказати, що ми рухаємося у правильному руслі. Звичайно, нам ще є над чим посилено працювати, адже діти з особливими освітніми потребами в силу свого психо-фізичного розвитку потребують адаптованого викладання навчального матеріалу в умовах карантину.
І на останок, хочеться процитувати генія української літератури Т.Г.Шевченка: «…Борітеся — поборете! ». Головне не здаватися і постаратися, у такі не легкі для освіти часи, усі мінуси дистанційного навчання перетворити в плюси.