Збиралося Щастя у гості до Жінки, спитало у Долі:
- Що вкласти в рюкзак?..
- В рюкзак?... Та тих подарунків й бажань в неї стільки,
Що що не візьмеш - то усе буде так!
Візьми трохи вільного часу для неї,
Мандрівки цікаві в кишеньку вклади,
Добав моря синього, свіжі ідеї...
І викинь надумані вічні страхи...
Закохані погляди, щирі обличчя,
Книжки, мелодрами про все і про всіх,
Мрії, як зорі, яскраві і чисті,
Літом - щоб райдуга,
взимку - щоб сніг...
І платтячко чорне...
Ох, платтячко чорне!..
Коротке, вечірнє, будь ласка, вклади!
Кохання взаємне, і слово не горде,
Й весільну каблучку - не забудь, загорни...
Ще добру роботу,
Колег нефальшивих,
І подруг, з якими, щоб горе - як сміх!..
Здоров'я вклади:
Для всієї родини...
Ще дітям - удачу... І миру - для всіх!
Ой, була б забула, - цукерок!
Хоч трішки!..
А з ліків - коньяк й шоколадний велюр...)
І, як ото в казці--
Три чудо-горішки!...
Та, певно, вже принц на коні - черезчур...)
Збиралося Щастя...
Рюкзак за плечима,
А в тім рюкзакові -
Дарунків без мір!..
Та раптом... Нещастя його перестріло,
Рюкзак відібрало, дарунки - в смітник...
Ну що ж тут поробиш... Порожні кишені...
Та Щастя до Жінки все ж в гості прийшло!..
... Вона його стріла, усміхнена, мила,
У ситцевій сукні:
- Заходь! Ти чого?..
...Так довго те Щастя своє виглядала!
З далеких доріг, з невідомих тривог...
Без всяких дарунків
Любила, приймала
І чаєм з любистку вгощала його...
Галина Левкович ВАША ПТАСЯ 
