,,Збережи"-ти казав мені тихо,
,,Захисти"-у думках виринало,
,,Відвези мого сина далеко,
Хай продовжить мій рід,я благаю..."
Так просив чоловік у дружини,
бо за них він віддав би життя.
Він на полі вже бачив катівню,
Які нелюд без сліз залиша.
Довго думала мати за сина,
І за інших,за волю свою.
,,Не поїду ніде я із сином,
Я,повір,його тут вбережу!"
І гриміли гармати,летіли,
Кулі,пулі,чорніла земля,
Виростали в матусі два крИла,
Ними сина вона огорта.
Ну,а батько,а батько,як завше,
Захищає він землю свою,
Від навали страшної,і варто,
Честь віддати велику йому.
Виростатиме син на завалах,
На сплюндрованій катом землі.
Розквітатиме дух українця
У вже вільній своїй стороні!
05.05.2022
Мар'яна Шулак
