Цi слова часто плутають. Наприклад, читаємо в однiм наказi: „На час моєї вiдсутностi призначаю своїм заступником тов. Педашенка“, — а тут саме слiд було написати „замiсником“, цебто „тим, хто працюватиме замiсть мене“. В iншiй фразi, взятiй iз сучасного художнього твору, бачимо протилежне — „Комiсаром у тебе буде Яременко, а замiсником Новиков“, — тимчасом як тут саме було б на мiсцi слово „заступник“, цебто „людина, що заступає начальника, командира чи взагалi керiвникав певнiй галузi або на якiйсь дiлянцiроботи постiйно": „Сосни порипували, мов снасть, заступник покiйного комiсара виголосив промову, i її слухали мовчки — без салютiв та музики“ (Ю. Яновський).
Вiд цього творяться й назви посад: „заступник директора“, „заступник прокурора“ тощо, де мають на увазi працiвникiв, що виконують певну службову функцiю постiйно, а не тимчасово, як „замiсник директора“, „замiсник командира“ та iн.
Iменник „заступник“ може бути синонiмом i до слова „захисник“: „Не кажи менi нiчого за нього. Є i без тебе тi заcтyпники, що менi ним уха протурчали“ (Панас Мирний).
Б. Д. Антоненко-Давидович. Як ми говоримо
