Заправляє в пітьмі дикий бал
Царство тьми і нерівних дзеркал:
Крила зводить лиха чортівня,
Маску правди напнула брехня.
І фальшиво, нещиро, невміло,
Видається там чорне за біле...
Та лиш варто промінчику сонця
Заглянути у шпарку, в віконце -
Ілюзорність й омани зникають,
І дзеркал кривизну відкривають.
Зводять силу пітьми нанівець
Всі промінчики душ та сердець.
Оминайте той бал й різні зваби,
Там лиш тьма та омани-нахаби,
З Богом в серці по правді живіть
Та промінчиком грійте й світіть.
Надія Козлова
