Починаючи з відкриття найглибшого місця Маріанської западини — "Безодні Челленджера" в 1875 році, тут побувало всього три людини. Першими були американський лейтенант Дон Уолш і дослідник Жак Пікар, які здійснили занурення 23 січня 1960 на судні "Трієст".
Через 52 роки сюди наважилася зануритися ще одна людина — відомий кінорежисер Джеймс Кемерон. Так 26 березня 2012 року Кемерон спустився на дно і зробив кілька фотографій.
Під час занурення Джеймса Кемерона у 2012 році до "Безодні Челленджера" на батискафі DeepSea Challenge, він намагався спостерігати за всім, що відбувається в цьому місці, поки механічні неполадки не змусили його піднятися на поверхню.
Поки він був у найглибшій точці світового океану він прийшов до шокуючого висновку про те, що він був абсолютно один. У Маріанській западині не було страшних морських монстрів або якихось чудес. Саме дно океану було "місячним... порожнім... одиноким", і він відчував "повну ізоляцію від всього людства".
