Заходьте дорогесенькі, на чай.
Заходьте, якщо вільні, не цурайтесь.
Вже скоро зажовтіє молочай.
Вже квітень закликає - посміхайтесь.
Посидим, попліткуєм. Тихо як.
Вечірня тиша падає на клумби.
Обсудимо сьогодняшній бардак.
Згадаєм час Хрущова і Лумумби.
І як колись писали трудодні
На клаптику пожовклого паперу.
І як носили сіно у рядні.
І як співала Ала під фанеру.
І на столі у нас буде стоять
Пузатий чайник і варення з вишні.
Хтось про нас скаже - люди гомонять.
А ми згадаєм чашечки колишні.
В горошок блюдця, цукор-рафінад.
Гарячий чай і десять грам вишнівки.
А ще халва, солодкий мармелад
І музика лунатиме з платіки.
Заходьте дорогенькі, вечір вже.
Парує чай і затишно у хаті.
Згадалося, подумала - невже...
І зникли з столу чайники пузаті.
Г.Потопляк.
