Зайчик - вухастик завітав до Бога,
Простелилась сірому у цей рік дорога.
У очах - дві зіроньки, із проханням - в серці,
Зайчик - з України, взутий він у берці.
-Боже, Милосердний, я з самого поля,
Дух вита Всеблагий й українська воля.
Все це мають наші хлопці - козаки,
Благослови, Господи, їхні ти роки.
Захисти від куль їхнє ти життя,
Простели над ними Хрест свій Укриття.
Окропи святою, Боже, благодаттю,
Скільки у них сили, скільки в них завзяття.
У тилу підтримку мають вояки,
Від " зайчика" щедро шлють їм торбинки.
А у них - надія, а у них - добро,
Помагає фронту місто і село.
Всі - в строю, єдині, за мир - піднялися,
Всі чекають, Боже, щоб слова збулися,
Все, що йде із Неба, чують, хлопці, вмить:
- Так, зайчатко, БУДЕ УКРАЇНА жить!!!
Рік цей - у скорботі, та й в блаженстві теж,
Доброті й любові в вас немає меж.
Так тримайтесь й далі, кроки - лиш вперед,
Рід ваш український має свій секрет.
Не збагне ніколи цього люте зло,
Боже зійшло сонце - в правді розцвіло.
Дух Всеблагий Божий - й віронька свята,
Колос переможний в Небо пророста...
На тобі в торбинку, ще сипну надії,
Зникнуть хай навіки зло і лиходії.
Золота небесного, хлопцям, щоб зоріли,
Щоби Перемозі всі уже раділи...
Зайчик взяв торбинку, низько поклонився,
Ангел - Охоронець раптом там з'явився.
- І його з собою ти візьми на фронт,
Світло освітило Божий горизонт,
Поспішай же, сірий, довго не барися,
З вірою до хлопців в серці повернися.
...Ангели літають, Божі - охоронці:
Йде молитва з Неба - Сходить БОЖЕ СОНЦЕ ...
#Світлана _Мороз #Вірші #Поезія
