Заглядає вересень у шибку
стиглим ябком котить літо геть.
Ще цвіркун ладнає свою скрипку
і трава не думає про смерть...
Ще лелеки тільки відлетіли,
дикі гуси літо бережуть.
Лобода з полúном посивіли
і дощів для зцілення не ждуть.
Десь здалля журливо тягне димом,
з винограду визріє вино.
Скоро золоте все і красиве
одягне земля. А поки що...
М'яко сливи падають у зілля,
їжаки грушкú в саду човпуть.
Кличуть дзвони Осінь на вечірню,
відправлють Літо в легкий путь...
Заглядає вересень у шибку.
22. 08. 2021
Людмила Галінська