Всеосвіта

Головне меню порталу

Головне меню порталу

Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Дитяча тривожність: стратегії допомоги
»
Взяти участь Всі події
16 жовтня 2023 о 10:15

З19 - Ч1 - Ж

Та ні, нічого зарозумілого, от вичерпні пояснення. Ну а далі вже міркування щодо того, які події відбулись, що вдалось, що не вдалось і як рухатись далі.

1. Що було

Події розгортались про двох напрямках. По різних форумах - вчительських і не тільки - я запрошував колег на голосування, маючи на увазі, звісно, познайомити якомога більше людей з досвідом лідерів. Можна вважати, що результат на цьому напрямку є і його характеризують кількісні показники: голоси і перегляди.

А от другий напрямок не спрацював. На його початку ми відкрили у приваті нараду з лідерами - пані Анастасією і паном Андрієм (АнАн, дует, Ан-2?). І була надія, що спільна робота відбудеться, але поки що так не сталось. І тут знову є два варіанти, дві гіпотези.

Перша полягає в тому, що лідери надто серйозно взялись за справу і готують такі собі фундаментальні документи сторінок на 30-40-50. А друга, зрозуміло, вказує на те, що ніяка програма розвитку лідерам в принципі не потрібна. Реалії, звісно, десь посередині: може і непогано було б написати щось подібне, але де взяти для того часу? То я їм зараз трохи допоможу, а почну з деяких важливих попередніх міркувань методологічного характеру.

2. Застереження

2.1 Журналістика

Видання, що називається газета, виходить щоденно чи щотижнево. Її основа - новини, повідомлення про актуальні події. Але так само аналітика чи публіцистика, що залучає читача до обговорення важливих проблем, які щойно згадані в новинах. А щорічно з'являються альманахи. Суспільно-політичні чи літературно-художні. В залежності від напрямку, хоч може бути і певна тематична комбінація. Зрозуміло, що тут вже нема новин, то аналітика і публіцистика беруться за теми, які потребують певної дистанції, спостереження протягом року чи й років. Як кому цікаво, то більше про теорію журналістики можна почитати тут.

2.2 Психологія й соціологія

Коли ми кажемо про газету, то підсвідомо маємо на увазі аркуш паперу. Щось друковане, предметне, таке, що можна взяти в руки. Але теорія суспільних комунікацій пропонує тут інший, більш сучасний погляд на справу, адже газета - це інформаційний процес:

0500lhdt-a42d-940x576.pngІ тут, звісно, замість паперових аркушів з'являється безліч нових форматів, візуальних чи аудіальних, доступних нам сьогодні в Інтернеті. Звісно, що електронних. Звісно, що публічних і приватних. Звісно, що витрачати папір на цей процес - абсолютно не сучасно. Навіщо, для кого? Для пенсіонерів, що не вміють користуватись гаджетами? Ну, як такі ще лишились, то краще ж їх навчити, ніж рубати ліси для виробництва паперу.

А ви помітили, де головний елемент процесу, його мотор? Зрозуміло, що редакція. Адже газета - це не будинок, це передовсім колектив журналістів. Відтак щоб її мати, ту газету, треба виховати відповідні кадри. А аудиторія? Читачі. Хіба їх не треба мати на увазі, хіба мотор може працювати без зворотного зв'язку, зацікавленого інтересу, участі в обговоренні? Так, це залежить від редакції, від її роботи, але як казати про школу, то, мабуть, не тільки. А як про територіальну громаду? Адже один з варіантів розвитку шкільної газети - це саме спільний для всієї територіальної громади проект. Є, є про що подумати.

2.3 Менеджмент

Питання розвитку будь-якої справи теорія менеджменту подає у двох (знов?) підходах. Перший на підставі системного бачення чи візії майбутнього, а другий як "розшивання вузьких місць". Зрозуміло, що у першому випадку йдеться про системну стратегічну програму, які, можливо, готує наш дует (чи АнАн), а у другому - про конкретний захід з подолання конкретних перешкод в певній частині загального процесу Зрозуміло, друге набагато простіше за перше, то я саме так і спробую зараз вчинити.

3. Що буде?

Хочеться, щоб була новенька, сучасна, цікава і жвава шкільна газета. Популярна в її читачів - педагогів, учнів і батьків якоїсь конкретної школи. Щоб вони вигукували одне до одного: бачили, читали, новий номер вийшов... Ну, от, поки що не вдається. Ані в Жовкві, ані деінде...

І видається так, що наші колеги, що голосували в форумі, могли бути якось так трохи пригнічені отими потужними і яскравими лідерськими газетами. Мовляв, та де там нам таке спромогтись зробити, ми не зможемо, не вміємо... А хочете? То я можу вказати на одне "вузьке місце" в проектах лідерів, яке, можливо, не тільки їм, а і початківцям щось підкаже на майбутнє.

Принагідно скажу про те, як співвідносяться певні риси кожного з проектів. Я б не хотів їх називати сильними чи слабкими, а, скажімо, характерними. З19 розподілило зусилля по газетах класів і відтак втратило в фундаментальності, характерній для Ч1. Натомість ширше коло залучених, дійсно, в газету класу це ж легше зробити. В Ч1 навпаки, менше залучених і їх рівень вищий. Але ходімо далі.

Дивіться, хоч ми розмовляємо про газети, але ж лідери показують нам альманахи. Зрозуміло, що виконати таку роботу раз на рік можна, а от частіше навряд. А хто це буде робити? А як? Питань більше, ніж відповідей. Зараз дамо відповідь.

Забудьмо на хвилинку про газету. Давайте поговоримо про Фейсбук-сторінку школи. Так, З19 і Ч1 сторінки мають, ми їх бачили, але ж вони дуже нерозвинені, скромні. Одним словом, офіційні. А сторінка-газета (от знов загадали) може і повинна бути іншою, передовсім цікавою різним читачам, а для цього розвинутою по окремих важливих темах чи напрямках, от наприклад. І тут знов два (та боже ж мій!) варіанти.

Перший полягає в тому, що це підказка нашому дуету: колеги, розвивайте сторінку, вона має забезпечити щоденне (!), та навіть щогодинне й щохвилинне (!!) надходження новин в інформаційний контур школи. В режимі реального часу? А то!

Друга обставина полягає в тому, що початківці, яким газети лідерів можуть видаватись сьогодні просто таки недосяжними, одержують можливість почати з простого і конкретного - зі сторінки. Запустити два-три форуми - гуртка журналістів чи учнівського самоврядування, окремих класів, театру, історичного факультативу, футбольної команди - для всіх, хто хоче цим займатись. Ні, це на додаток до педради і батьківського комітету. Чи батьківської ради? А як правильно? А правильно це обговорити в новому форумі - от вам і пішов інформаційний процес.

А хто ж має запустити цю нову сторінку? А хто завгодно. Може педагог, може учень, може хтось з батьків. А найкраще саме втрьох, так же? Цілком за настановами Макаренка й Сухомлинського або й Пласту: не гратись з дітьми у виховні забавки, а робити разом з ними серйозну справжню роботу. Дозволу чи відповідного рішення якоїсь владної інстанції для започаткування цього ресурсу не треба, це ж не офіційна сторінка закладу, а навчальна. Для підготовки модераторів. Бо, бачте, щоб запустити розвинуту чи розгалужену офіційну сторінку, то треба ж мати в школі тих модераторів. А щоб вони навчились, то потрібна сторінка. Зачароване коло? Ну доти, доки не запустили сторінку навчальну. А модератори хай навчаються в процесі роботи - це найкращий варіант.

А де б нам цю статтю обговорити? В якому форумі, на якій сторінці? В першу чергу звертаємось до тих, хто голосував, знаходиться в темі. І, знаєте, дехто з них вже пообіцяв до дискусії приєднатись.


Колеги, що проголосували, а їх було 52, персонально запрошувались подивитись цей текст і висловитись - накопичилось 197 переглядів. Але поки що без коментарів. Сьогодні (22.10) проведем приватну нараду з друзями, яких в мене в цій спільноті тепер 22.

29.10 нараду завершено, участь взяли дев'ять колег, обмінялись думками, втім, ні до чого не домовились. Втім, тут вже 283 перегляди, то процес продовжується. Далі в нас запрошення по різних загальних форумах. Може там хтось відгукнеться.

4.11 маємо 560 переглядів і цікаву розмову, що відкриває двері для продовження теми.

Читайте також: