З роками ми мудрішими стаємо,
Вже інший погляд на, колись важливі, речі.
Якщо десь помилились - визнаємо,
І сенс втрачають різні суперечки.
На долю не потрібно нарікати,
Бо за похмурими лиш тінь повсюди ходить.
Та правило життєве пам'ятати,
Хто з добрим серцем, лиш добро знаходить.
Не зі всіма потрібно спілкуватись,
Це збереже душевну рівновагу,
Людей токсичних треба оминати,
На негативних - не звертать увагу.
Не можемо заглянути в майбутнє,
Воно для нас є завжди невідоме,
В скарбниці кожного - моменти незабутні,
А з ними щось для кожного вагоме.
Алла Черней.
