З кожним днем минулого все більше,
Щось в житті придбали, а щось втрачено,
В когось доля краща, в когось гірша,
Це вже кому як з небес призначено.
З кожним роком досвід набуваємо,
Правди ніде діти, не сховати,
Істину ми з часом розкриваємо,
І фальшивих вмієм розпізнати.
Час фарбує пасма в срібний іній,
Пережите в коси заплітає,
На обличчі слід емоцій, ліній,
Кожний ювілей нам залишає.
Життя - дар небесний, безперечно,
Хоч шалено мчить, не оглядається,
Пам'ятати істину доречно,
Що всміхнеться тим, хто посміхається.
Та роки не треба рахувати,
Ще ніхто не зміг їх повернути,
Головне - в душі той вогник відчувати,
Бо і в тридцять можна смак життя забути!
Алла Черней.
