ПОРТФОЛІО ВЧИТЕЛЯ
МОРОЗ НАТАЛЯ МИКОЛАЇВНА
Дата народження: 11 червня 1972 року
Освіта : друга вища
Спеціальність : історія і правознавство
Місце роботи: Носковецький ЗЗСО І-ІІІ ст.
Стаж роботи: 31рік
Відомості про освіту: 1995р. Вінницький державний педагогічний інститут ф-т: « Педагогіка і методика початкового навчання»
2010р. Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського « Інститут історії, етнології і права»
Наявність нагород, звань, вченого ступеня: «Відмінник освіти України» посвідчення№ 56140 від 01.08.2001р.
Життеве кредо:
«Стався до людей так ,
як би ти хотів, щоб ставились до тебе»
Педагогічне кредо:
«Педагог повинен бути гуманістично
спрямованим, він є керівником, другом своїх вихованців
Він має бути наставником у всьому доброму».
Я.-А. Коменський
Курси підвищення кваліфікації:
КВНЗ « ВАНО», 2018 рік,
свідоцтво ВА 02139682 від 25.05.2018 року.
Особливістю сучасності є те, що людина, щоб реалізуватися в суспільстві, повинна вчитися практично все своє життя. Якість сучасної освіти, тобто відповідність вимогам суспільства, визначається не стільки кількістю того, що дитина знає і чого вона навчилася в школі, скільки вміннями здобувати нові знання та використовувати їх у нових умовах.
Я працюю над темою: «Впровадження інтерактивних технологій в процесі навчання історії та правознавства. Розвиток логічного та критичного мислення школярів».
На мою думку, використання ІКТ, аудіовізуальних та мультимедійних засобів на уроках історії сприяє розвитку цілісності та системності мислення школярів, мотивації до вивчення суспільних дисциплін, активізації розумової та пізнавальної діяльності учнів, індивідуалізації процесу навчання. Адже, як говорив К.Д. Ушинський : « Учень... це не посудина, яку потрібно наповнити, а факел, якого треба запалити».
Актуальність педагогічної проблеми полягає в тому, що наш час – це час суттєвих змін у науці, техніці, інформаційному середовищі, освіті. Тому у сучасному вимогливому та швидкозмінному соціально-економічному середовищі рівень освіти значною мірою за лежатиме від результативності запровадження інноваційних технологій навчання, які розвивають діяльнісний підхід до навчання і дають суспільству людей, які здатні приймати нестандартні рішення, вміють об’єктивно та творчо мислити.
Мета роботи – розглянути питання застосування інформаційно-комунікаційних технологій як універсального інструментарію для ефективного супроводу усіх видів пізнавальної діяльності учнів на уроках історії , правознавства , громадянської освіти.
Суть інтерактивного навчання полягає у тому, що навчальний процес відбувається тільки шляхом постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання), де і учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб'єктами навчання.
Беручи до уваги сучасні вимоги щодо надання освіти та сприяння розвитку учня як особистості, у своїй практиці застосовую різноманітні сучасні методи роботи, які стимулюють учнів до пізнання. Зрозуміло, що творчий розвиток дитини не буде розкрито без творчого підходу учителя.
Схема методів роботи з учнями:
Джерельною базою послужили дослідження сучасних педагогів з даного питання. Дану тему в своїх працях різнобічно розглядають наступні автори: Баханов К.О. «Іноваційні системи, технології та моделі навчання історії в школі», О. Пометун «Інтерактивні технології навчання», Мокрогуз О.П. «До питання методики застосування мультимедійної презентації Powerpoint на уроках історії» , Ладиченко Т. «Електронний педагогічний засіб з історії – новий крок в оволодінні навчальним матеріалом», Дрібниця В. «Використання відео- та мультимедійних матеріалів на уроках історії» Нормативні - правові документи України, Луцик Н. «Педагогіка. Теорія національного виховання», П.Костюк «Код ідентичності», В.Брехуненко «Війна за свідомість», В.Брехуненко, В.Ковальчук « «Братня навала» Війни Росії проти України ХІ-ХХІ ст. », Кудрик Л.Г., Сурмак Ю.Р. «Діти ІНДИГО- зерна нового людства», Т.Ф. Гош «Житя Лемка» та інші.
Викладання історії в школі вимагає від вчителя творчого підходу, особливо у виборі методичних прийомів і засобів, наочного матеріалу та використання аудіовізуальних засобів. Тому сенс інтерактивного навчання полягає в такій організації навчального процесу, щоб практично всі учні були залучені до пізнавальної роботи, мали можливість розуміти і рефлексувати з приводу того, що вони знають і думають. Формування дослідницьких вмінь на уроках історії можливо в процесі поєднання інтерактивних, аудіовізуальних і мультимедійних технологій.
При проведенні уроків використовую технології інтерактивного навчання (О. Пометун, К.Баханов), схемо-знакових моделей (В. Шаталов), розвитку критичного мислення (Д. Стіл, К. Мередит, Ч. Темпл), інформаційно-комунікаційні технології.
Опис прийомів, використовуваних на уроках
Хороший урок той, де панує ділова, творча атмосфера, де бажання учнів міркувати б’є ключем, де вони охоче вступають в діалог з учителем, один з одним, авторами тих чи інших теоретичних концепцій і положень. Адже хороший урок, як правило, завжди вирізняється тим, що він насичений різноманітними навчальними ситуаціями і кожна з них викликає в учнів велику кількість запитань, сумнівів, здивування, а часом і настороженість. Так народжуються в діяльності учнів дорогоцінні моменти, які підводять їх до пошуків, здогадок, до самостійної творчості. Розвиток науки та техніки пропонує учням та вчителям нові форми комунікації, нові типи розв’язання абстрактних і конкретних завдань, перетворюючи вчителя з авторитарного транслятора основних ідей на натхненника інтелектуального і творчого учня.
Отже, під час уроків історії та правознавства я використовую різні види інтерактивної діяльності, наприклад ,«Мозковий штурм». Ця форма є чи не найбільш цікавою, захоплюючою і, головне, невимушеною. Такий вид роботи спонукає учнів проявити уяву та творчість, дає можливість їм вільно висловлювати свої думки. Хоча інколи виникають проблеми із «неговіркими» учнями, які бояться, що їх думка буде хибною. Та з часом цей бар’єр руйнується і вже наступного разу метод дає свій результат.
Сучасні методи навчання невідривні від інформаційних технологій. Для підвищення ефективності уроку використовую навчальні презентації, фрагменти фільмів інші відеоматеріали. Використання інформаційно-комунікаційних технологій дозволяє суттєво поглибити зміст матеріалу, практичні вміння та навички школярів у пошуку, аналізі, узагальненні інформації. Цей процес охоплює й роботу самих учнів: вони беруть безпосередню участь у підготовці начального матеріалу.
У своїй практиці я використовую створені спеціально для конкретних уроків мультимедійні конспекти-презентації, що містять короткий текст, основні терміни і поняття, малюнки, відеофрагменти, схеми і графіки, цифрові фото або просто відскановані ілюстрації. З їх допомогою можна просто й наочно представити свій виступ на уроці, конференції або позакласному заході.
Цікавою формою розвитку мислення є створення сенканів (узагальнення роботи над вивченням історичної постаті чи події).
Сенкан – невеличкий твір – характеристика героїв, явищ, що складаються за такою схемою:
1 рядок - одне слово, іменник, який є темою сенкану;
2 рядок – два слова, прикметники, які є означеннями до теми;
3 рядок – три слова, дієслова, які вказують на активність, дієвість, пов’язану з темою;
4 рядок – чотири слова, фраза, якою висловлюється розуміння теми;
5 рядок – одне слово, іменник – синонім до теми.
Одним із прийомів роботи в групах або в парах є так званий «Інформаційний пакет», який сприяє розвитку критичного мислення на широкому полі інформації. Це добірка уривків з різних історичних джерел. Працюючи в парах, учні знайомляться зі змістом пакета, щоб відповісти на запитання .Такий вид роботи допомагає учням приймати самостійне рішення, знаходити потрібну інформацію, висувати власні ідеї.
Прийом «Збережи останнє слово за собою». Учень, який перший розпочав обговорювати питання, передає слово іншому. Після повного обговорення слово повертається до того, який починав. Таким чином, він отримує право підбити своєрідний підсумок, погодившись із тим, що говорили, чи заперечити, доводячи свою думку.
Використовую також інтерактивну технологію «Мікрофон», яка надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи пропозицію. Роботу організовую в такий спосіб. Спочатку ставлю класу запитання, а потім завдання: відповідати швидко, довго не думати і не повторювати думки інших. Таким чином, учні формують впевненість у собі та вміння реагувати на ситуацію миттєво. Але і тут не буває все ідеально. Є учні, яким не хочеться думати і вони ігнорують поставлені завдання.
Хороший метод виховання дружніх відносин – це робота в парах чи групах. Учні не лише краще вивчають матеріал, а й взаємо працюють та допомагають один одному.
Справитися з проблемою вивчення глосарію допомагає метод «Навчаючи-вчуся». Кожен учень хоче хоч на хвилину побути вчителем. Тож тут і міні-гра і ефективніше вивчення матеріалу.
Суттєвою перевагою інтерактивного навчання, у порівнянні з традиційним, є широкі можливості використання власного досвіду учня, набутого ним раніше, а також розширення його. В цьому мені допомагає метод «Ажурна пилка». Учні повинні вдома добре вивчити матеріал, щоб не підвести друзів на уроці. Якщо спочатку виникає проблема з байдужими, невідповідальними учнями то наступні спроби увінчуються більшим успіхом.
Значний виховний і розвивальний потенціал інтерактивного навчання полягає у тому, що учень постійно включається в ситуації, в яких він: повинен захищати свою думку, наводити на її захист аргументи. Тут на допомогу приходять такі методи як «Займи позицію», «Зміни позицію», «Прес», «Не закінчені речення».
Виконувати завдання-максимум, розраховані на читання додаткової літератури, першоджерел, тривалі спостереження; вільно вибирати завдання, переважно пошукового і творчого характеру, включати в пізнання елементи праці, гри, спілкування. Все це про такі методи як «Спрощене судове слухання», «Дискусія», «Дебати».
Відтак, інтерактивне навчання передбачає ініціативу тих, хто навчається, їх творчу, продуктивну, конструктивно-варіативну, самостійну (самостійний пошук, оволодіння знаннями) діяльність.
З метою розвитку в учнів логічного та критичного мислення на кожному своєму уроці застосовую, як домашнє завдання , виконання творчих вправ, що сприяють кращому засвоєнню матеріалу.
Вправа « Кола ( діаграма) Вена» дають можливість учневі усвідомити та узагальнити матеріал шляхом порівняння спільного та відмінного між подіями.
Виконання даної вправи можна використати для порівняння історичних фактів, постатей, періодів тощо. Використовую дане завдання для того, щоб допомогти учням зрозуміти цілісність історичних процесів шляхом їх аналізу, історичного зіставлення, виділення спільних та відмінних факторів чи історичних процесів.
Прийом « Ментальна карта» збагачує творчий потенціал учня, розвиває його логічне та критичне мислення, творчу та просторову уяву.
Цікавою для сприйняття учнів є методика створення «хмар» тегів по темах уроків. Дана вправа виконується як власноруч, так і застосуванням програми Word Art. « Хмара» тегів – це зашифрований вислів, визначення чи підбірка понять, яка має місце у темі уроку. Завданням « хмари» є розшифрування написів. Може бути коротке, а може містити поширену інформацію, що зашифрована у завданні.
Великої уваги приділяю розвитку в учнів уміння висловлення власної думки, критичного мислення та розуміння подій і їхнього аналізу. Для цього використовую у формуванні домашнього завдання написання есе, « листа нащадкам від імені жителя історичного періоду», « листа у минуле» де учні можуть висловити своє бачення щодо історичного факту, особи тощо.
Для того, щоб вивчення предмета не обмежувалося лише роботою в класі проводжу уроки-тренінги. Розробила систему уроків-тренінгів по І та ІІ розділах курсу « Громадянська освіта», включивши у неї методику програми « Рівний-рівному» за модулями: « Спілкуємось і діємо», « Знаємо та реалізовуємо свої права».
Останнім часом на своїх уроках використовую метод проектів. Це будь – яка діяльність учнів, результатом якої є той чи інший продукт. Проекти можуть бути персональними або груповими. Обидва є результативними. Працюючи над створенням проектів, учні швидко навчаються критично мислити, чітко усвідомлювати, де і яким чином можна застосувати набуті знання, генерувати нові ідеї, грамотно працювати з інформацією, бути комунікабельними, постійно самовдосконалюватися. В своїй практиці я впроваджую дослідницькі та творчі (ілюстрації, власні кросворди, вірші), ігрові проекти.
Так, мої учні є призерами обласного історико-краєзнавчого конкурсу : « Вінниччина: славетні та визначні сторінки минулого», слухачами та призерами регіонального відділення Малої Академії Наук . Створюємо дослідницькі проекти за різними темами, приурочені певним подіям, особистостям, пам’ятним датам.
До дискусії усіх учнів спонукає прийом «Коло думок». Головне завдання, яке стоїть перед кожним із них, - висловити власну думку. Запитання для дискусії передбачаються різні, але всі вони мають бути пов’язані з твором, що вивчається.
Ефективним у роботі є прийом «Прес». Учні складають відповідь на поставлене запитання за поданим початком:
1. Я думаю, що…
2. Тому, що…
3. Наприклад…
4. Отже, я вважаю…
Цей вид роботи дає можливість висловити власну думку, пояснити, в чому вона полягає; чому саме вибрана така точка зору; навести приклад, який є аргументом, щодо висловленого; узагальнити свою думку.
Широко застосовую різноманітні дидактичні ігри: історичні лото, квести, фотоквести, фотоколажі, вікторини, « Що? Де? Коли?» , брейнг-ринги.
Методика « Історичне лото» сприяє кращому запам’ятовуванню учнями історичних термінів, дат, відповідності подій і фактів, спияє формуванню просторової, хронологічної та логічної компетентностей. Доцільно проводити у вигляді гри чи змагання. Можна застосовувати на уроках узагальнення, практичних заняттях, уроках засвоєння нових знань.
Під час роботи на уроках використовую 15-20 хвилинні відеофільми (або їх частини) з проекту проект «Країна» каналу Інтер – Війна 1941-1945рр., Л. Парфьонова « Російська імперія», проекту М. Сванідзе «Історичні хроніки», «Намедни», «Мгновения ХХ века», « Нова школа», « Вивчаємо історію» , « Tais», « Уроки пітона Каа» , « Канал ім. Т.Г. Шевченка» ін. Переглядаючи певний відеоматеріал, учень може перевірити його за історичними документами, архівними дослідженнями і зробити самостійно висновки.
Доцільним на уроках історії України в 5 класах є використання 15-хвилинних фільмів з серії «Невідома Україна» та «Золота підкова», проект «Країна» каналу Інтер – Київ, «Війна 1941-1945рр «Козаки», проект Першого національного каналу « 20 кроків до мрії» .
Реалізувати власну педагогічну проблему мені допомагають нестандартні форми уроку, які стимулюють пізнавальну активність учнів, їхнє вміння діяти в незвичних ситуаціях, використовувати власний досвід, адаптацію до змін: урок – подорож, урок – представлення проектів, урок – дослідження, урок – пошук істини, фотоквести
Вивчення історії не закінчується на уроці, воно продовжується в позакласній роботі. Здійснюємо різноманітні проекти, створюємо тематичні та ювілейні газети, готуємо літературно-музичні композиції, різноманітні ігри, конкурси, усні журнали.
Отже, підсумовуючи все вище сказане, можу запевнити, що за роки викладання предмету історії та правознавства переконалася в тому, що важку для запам’ятовування інформацію можна подати у цікавій формі і вона дасть кращий результат. Але для цього потрібно вдосконалювати свої власні уміння і навички, випробовувати інші методи та удосконалювати вже набуті і досліджені, а результат не змусить себе чекати.