Україні.
Моя Вкраїна - ненька мила,
Пшеничні коси заплела.
Та буйним цвітом заквітчалась,
Сама,як квітка,зацвіла.
Зазнала горя й сліз чимало:
Топтали орди ці поля.
Неволя із століття у століття,
Стогнала під копитами земля.
Неспокій та вогонь пожарищ,
Вістили лихо дзвони повсякчас.
Та з попелу ти завжди підіймалась,
На подив ворогу,над кривдою щораз.
І стала ти могутніша,прекрасна!
З колін на ноги гордо підвелась.
Сіяй,красуйся всім на славу,
У мирі й щасті гордо величайсь!