ЇЖАЧОК
Втомились в їжачка маленькі ніжки,
Коли збирав і яблучка, й гриби.
Тепла ще залишилось зовсім трішки.
Готується дбайливо до зими.
Вже вибирає собі теплу хатку,
На голочки нанизує грушки,
Утеплює листочками кімнатку,
Складає там з запасами мішки.
Хвилюється їжак, що скоро осінь
За журавлями в вирій відлетить,
Ліси всі стануть голі й безголосі.
Сумує їжачок, аж весь тремтить.
Мабуть, піде на зиму у садочок
І вмОститься там тихо на нічліг,
ЗгорнЕться собі ніжно у клубочок –
Мороз вже не страшний йому і сніг.
Нема там вовка й хитрої лисиці,
Ніхто не потривожить його сон,
Присняться йому ягоди-суниці,
Можливо, мишка, а, можливо, й слон.
Не знає їжачок, як йому бути,
Зими він ще ні разу не стрічав.
Хотів би він про неї щось почути
Та так ніхто йому й не розказав.
Готуються всі звірі до зимівлі,
Збирають і горішки, і гриби,
Грушки з-під дички й яблучка достиглі,
Виймають із дупла смачні меди.
Втомились в їжачка маленькі ніжки,
Коли збирав харчі він про запас –
І ягоди шипшини, й сироїжки.
Він знає – все узимку буде КЛАС!
Оксана Козак
