16.10 2022, неділя — 289-й день року. До Нового року — 76 днів.
«Це ж не тільки війна за територію, це війна за наші душі, за нашу ідентичність, за наші цінності, тому що це екзистенційна війна. Виклик не тільки історичний. Він пов’язаний з тим, що ми усвідомлюємо, як політична нація, своє сучасне і ми зорієнтовані у майбутнє, наші цінності — це цінності майбутнього. А якщо ми говоримо про Росію, це квазіцінності, “цінності” минулого, цінності вмирання, цінності, які давно померли у світі, а в Росії лишилися. І паростки розквітають зараз буйним цвітом, що вже лякає не тільки нас, а й увесь світ»,— говорить відомий вчений Ігор Козловський.
Він, як ніхто, розуміється на природі великого вторгнення, може порівнювати нинішні події з 2014-м роком. В тому числі — з реакцією людей, що були окуповані тоді і знаходяться під окупацією зараз. «Я бачив, як починалася ця війна, як наші чоловіки, жінки ставали в чергу до військкоматів для того, щоб захищати, і це були величезні черги. Це був той самий прояв любові до своєї землі. І це вражало, бо дійсно відрізнялося від 14 року. Тоді не всі розуміли, що відбувається, дуже багато людей були індиферентні стосовно Сходу, і це впливало загалом на все суспільство»,— зазначає Козловський.
Як зміниться українське суспільство після нашої Перемоги, в тому числі – електорально; яким буде новий суспільний договір; яку Україну ми всі разом будуватимемо? І — надважливо — як подолати величезну травму війни, масштаби якої ми наразі навіть не цілком усвідомлюємо. «Єдиний спосіб вийти з того стану, коли ви занурюєтеся в травму й не можете вийти, і це може зруйнувати вас як людину, як суспільство, — це працювати і зробити з травми досвід. Ми повинні витягнути досвід розуміння себе, обставин, в яких ми опинилися, що робити персонально зараз, тобто вивести травму на рівень свідомості, далі — вербалізувати, проговорити особливості цієї травми і потім випустити її на периферію, тобто подивитися на цю травму з розумінням того, навіщо тобі потрібна ця травма як досвід, а вона може бути потрібна», — говорить Козловський. Йому самому — після двох моторошних років в застінках ДНР це вдалося. Тож він не просто являє приклад, а своїм життям свідчить: «Любов – це дія».
