Ці люди окрилювали її або розбивали їй серце, підтримували або самі потребували її підтримки.
Але так чи інакше саме ці люди змушували серце Лесі Українки битися швидше.
Прихильники творчості Лесі Українки не дадуть збрехати - її поезія вся пронизана пристрастю, коханням, драмою та боротьбою.
Такі сильні емоції у творах, попри те, що поетеса виросла в стриманій, шляхетній родині справжніх інтелігентів, можуть свідчити також про те, що пристрасті вирували і в житті письменниці...
У Лесі Українки було чотири чоловіки.
Перше кохання – Максим Славінський, молоді роки пройшли за уроками грузинської мови з Нестором Гамбарашвілі, найщиріше кохання вона відчула до Сергія Мержинського і за шість років до смерті стала дружиною Климента Квітки.
Щоправда, глибокого взаємного кохання та гармонії сімейного щастя вона, судячи з усього, так і не пізнала...
З Максимом Славінським Лариса зустрілася, коли їй було 15, а йому 18 років. Він був товаришем старшого брата поетеси Михайла.
Максима та Лесю об'єднала любов до поезії Генріха Гейне.
У 1892 році Леся Українка присвятила Славінському вірша "Сон літньої ночі".
Парою Максим і Леся так і не стали.
У нього згодом була сім'я з іншою жінкою, бурхлива політична та дипломатична кар'єра в лавах Української Народної Республіки.
Але доля його склалася трагічно.
Після приходу радянської влади він вимушений був ховатися в Празі, де його в 1945 році заарештували.
Після тортур 77-річний Славінський помер у Лук'янівській в'язниці в Києві...
Коли Лесі було 24 роки, у будинку її родини винаймав кімнату молодий, чорнявий грузинський хлопець Нестор Гамбарашвілі. Лесю захоплював Нестор. Вона давала йому уроки французької мови, а він вчив її грузинської.
Гамбарашвілі згодом розбив серце відомої українки, коли вона поїхала лікуватися в Ялту, – одружився на багатій дівчині.
Для Лесі Українки це стало ударом, хоч трималася вона гідно. Вважають, що саме під впливом почуттів до Гамбарашвілі Леся Українка написала драматичний твір "Прощання" та "Єврейську мелодію".
Гамбарашвілі повернувся в Грузію, збудував наукову кар'єру.
На могилі Лесі Українки він побував аж через 60 років...
Літо 1897 року Леся Українка традиційно проводила в Ялті. У теплому кліматі біля моря вона легше переносила свою важку хворобу - туберкульоз кісток.
Тоді ж вона вперше зустріла Сергія Мержинського - молодого, захопленого марксиста з Білорусі. Він також страждав від туберкульозу, тільки легень.
Сергій був дуже розумною і ерудованою людиною. Освіту він здобув у Києві, працював над перекладами, захоплювався театром, був громадським діячем.
Леся щиро цікавилася його політичними поглядами, але справжній інтерес у неї викликав сам Мержинський.
Однак це кохання не було взаємним. Сергій вважав ці стосунки дружніми, навіть робочими. Він кохав іншу жінку.
Втім хвороба його з часом лише посилювалася.
Леся приїздить до Мінська і проводить останні місяці життя Мержинського коло його ліжка.
Саме там, на хвилі емоцій вона за одну ніч пише свою драматичну поему "Одержима".
Леся жахливо пережила смерть коханого.
Від стресу і перевтоми її власна хвороба почала прогресувати.
Вона ще довго відновлювала сили в санаторіях Карпат, у Сан-Ремо, на Кавказі, в Ялті, далі були Кутаїсі і Берлін...
У 1901 році, після смерті Сергія Мержинського, Леся Українка їде до Ольги Кобилянської, аби знайти у неї розраду в момент страшної трагедії.
Письменниця Ольга Кобилянська - культова фігура в українському модернізмі.
Її вважають однією з перших феміністок України.
Вони з Лесею почали активно листуватись наприкінці ХІХ століття та продовжували листування до самої смерті Лесі Українки.
Деякі дослідники приписують Лесі Українці нетрадиційне кохання з Ольгою Кобилянською. Свої здогади вони будують на листуванні, де жінки звертаються одна до одної пестливими словами.
Проте більшість науковців упевнені, що великих жінок пов'язувала лише щира дружба...
За шість років до смерті Лесі Українка вийшла заміж.
Її чоловіком став добрий друг Климент Квітка, з яким вона познайомилася в 1898 році на літературних читаннях у Києві.
Йому було 18, а їй - 27.
Він був студентом, який займався музикою та етнографією, а вона вже знаною на всю країну письменницею.
Леся дуже переймалася його здоров'ям, адже він також хворів на туберкульоз.
У 1903 році Леся приїздить до Квітки в Тбілісі, а невдовзі вони стали жити цивільним шлюбом, що на ті часи було нечувано.
Церковний шлюб вони взяли аж у 1907 році. Суто через тиск родини та службове становище Квітки, яке вимагало офіційного одруження.
Без гостей, гучної забави та зайвих церемоній.
Але попри ніжність та увагу одне до одного, пристрасного кохання між Лесею і Квіткою не було. Втім була глибока дружба, довіра та опіка.
Останні роки подружжя прожило в Грузії.
Коли Леся Українка померла, Квітці було лише 33 роки.
Він прожив довге життя, став видатним етнографом, пережив сталінські табори у 1934-1936 роках.
У 65-річному віці одружився вдруге з піаністкою Галиною Кащеєвою, молодшою від нього на 40 років...
Фото Fixyoupics
