🍂🍂🍂🍂🍂🍂🍂🍂🍂🍂🍂
Під ноги впала позолота,
З листочків, що вітер зірвав,
Наче спогад про літо минуле,
Що у думах теплих затамував.
🍂🍂🍂🍂🍂🍂🍂🍂🍂🍂🍂
Поспішають хмарки низькі, сірі,
Насуває важка, сіра мряка.
Вже не чути коників щирих,
Лише вітру холодна атака.
🍂🍂🍂🍂🍂🍂🍂🍂🍂🍂🍂
То не дощ - то роса холодна,
Облягає стерню на полях.
І вода в річці стала прозора,
Відбиває пташиний шлях.
🍂🍂🍂🍂🍂🍂🍂🍂🍂🍂🍂
А у променях сонця на мить
Осінь-художниця оживає,
І весь світ навкруги гомонить
Кольорами, що серце зриває!
Людмила Корнюшенко
