Янгелику, янгелику, візьми у мене квіточку
І поклади Івасику у золоту колисочку.
І принеси на блюдечці два коржики і пасочку.
Почуй мене, ангелику, почуй мене, будь ласочка.
Подай водиці тітоньці, що згорбилась старіючи.
Торкнись крилом бабусеньки, що топчеться сивіючи.
Візьми за руку змерзлого і не відмов підтримати,
Бо світ цей скособочений навчився гучно гримати.
Навчив нас гірко плакати й ховатися за припічок.
І захисти від кривдника сьогодняшніх сиріточок.
І вдів порадуй згорених цукровими помадками.
І висуши левадоньки і в мене поміж грядками.
Бо нині кожну ніченьку і кожен вечір божий
Дощить, дощить, а раночок він також непогожий.
Вже й пасочка освячена, вже й капає із гілок
І висохнуть старається облитий понеділок.
Почуй мене, янгелику, ти хлопчик, чи ти дівчинка.
Я тобі ноги вкутаю, я дам тобі гостинчика -
Дві квіточки, три кущики, що розцвітають в квітні,
Дві крашанки, три писанки - геть всі жовтоблакитні.
Г.Потопляк.
