Якщо в людини відібрати все,
Надія всеодно у неї буде!
І у безвиході вона завжди спасе,
А з нею віра і любов прибуде!
Надія є без винятку в усіх,
Живе в самому серці у людини.
І, коли замість сліз ми чуєм сміх,
То це надія йде із середини.
Надія труднощі розітре в порошок,
Із нею завжди легше їх долати.
Якщо й збереться їх цілий мішок,
Надію треба у душі своїй плекати.
Надія є! Сам Бог її дає,
Він нею сповнює усе живе повсюди!
Надія сили й віри додає,
Без неї не змогли б прожити люди!
© Людмила Степанишена
