Якби спинити невблаганний час
І вміти ним на миті керувати;
Створити світ з любові і прикрас,
Щоб їх щодня на душі одягати.
Зафарбувати б світ в пастельні кольори,
А десь внести штрихи яскравих ранків;
Торкатись пензлем, дотиком руки,
Осяяних теплом земних світанків.
Якби створити срібні сходи з неба,
Так, щоб по ним спускатись до землі,
Коли існує у душі потреба
Прийти, на мить, чи завітати в сни.
Якби художником, на мить, для світу стати,
Проникнути часóм в чужі думкú,
Щоб пензлем щастя всім намалювати,
Й подарувати найніжніші сни...
11.04.2023
© Валентина Гусарова
